БОЛТІН Іван Микитович — (12(01).01.1735—17(06).10.1792) — рос. історик. Н. в с. Жданово Алатирського пов. Симбірської губ. у дворянській сім’ї. 1751 вступив на військ. службу до імператорської гвардії. Деякий час служив в одному полку з Г.Потьомкіним, знайомство з яким стало в нагоді в подальшій його кар’єрі. 1768 вийшов у відставку в чині прем’єр-майора армії і присвятив себе статській службі, займався самоосвітою. Завдяки протекції активно просувався по службі: 1779 — надвірний радник, 1781 — прокурор Військ. колегії, 1786 — генерал-майор. Ще в 1750-ті рр. познайомився з М.Ломоносовим, Г.-Ф.Міллером, відомими літераторами О.Сумароковим та В.Тредіаковським. Під їх впливом, а також під впливом «Історії Російської з найдавніших часів» В.Татищева почав займатися історією. Методика істор. дослідження була ним повністю запозичена у Татищева. Б. розпочав наук. розвідку зі складання історико-геогр. словника. На подальшій наук. діяльності Б. позначилося те, що він належав до прибічників абсолютизму. Саме цим зумовлені численні публікації Б. з критикою «Історії Російської з найдавніших часів» рос. історика кн. М.Щербатова, який належав до прошарку аристократії, що прагнула обмежити владу монарха. Намагаючись довести неможливість повторення в Російській імперії подій Французької революції кінця 18 століття, Б. наполягав на унікальності істор. розвитку Росії, зокрема вперше наголосив на відмінності рос. форми феодалізму від зх., виступив активним противником «норманської теорії» (див. Норманська проблема). Особливе значення мають публікації Б. «Руської правди» та «Повчання» Володимира Мономаха, які він готував за допомогою археографів і колекціонерів О.Мусіна-Пушкіна та І.Єлагіна. Б. активно працював над коментарем до нововідкритого «Слова о полку Ігоревім». П. у м. Санкт-Петербург. Архів Б. згорів у пожежі Москви під час Війни 1812. Тв.: Примечания на историю древния и нынешния России господина
Леклерка, т. 1—2. СПб., 1788—94; Ответ генерал-майора Болтина на письмо князя Щербатова, сочинителя Российской истории. СПб., 1789; Правда русская, или Законы великих князей Ярослава Владимировича и Владимира Всеволодовича Мономаха. С преложениями древняго оных наречия и слога на употребительные ныне и с объяснением слов и названий, из употребления вышедших. СПб., 1792; Духовная, или Поучение к детям своим Владимира Всеволодовича Мономаха. СПб., 1793; Критические примечания генерал-майора Болтина на второй том «Истории» князя Щербатова. СПб., 1794; Критические примечания генерал-майора Болтина на первый том «Истории» князя Щербатова. СПб., 1798. Літ.: Сухомлинов М.И. История Российской Академии, т. 5. СПб., 1880; Юшков В. Очерк из истории русского самосознания XVIII века: Общие исторические взгляды И.Н.Болтина. В кн.: Археографический ежегодник за 1958 г. М., 1960; Алпатов М.А. Русская историческая мысль и Западная Европа (XVIII — первая половина XIX в.). М., 1985; Ключевский В.О. Памяти И.Н.Болтина. В кн.: Ключевский В.О. Сочинения, т. 7. М., 1989; Валк С.Н. Русская Правда в изданиях и изученьях XVIII — начала XIX века. В кн.: Валк С.Н. Избранные труды по историографии и источниковедению. Научное наследие. СПб., 2000. А.Г. Плахонін.
тий. «Більшовик», 1937, № 252, 1 листоп.; Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР. К., 1999; Його ж. Період чрезвичайок. В кн.: Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей, вип. 5. К., 2002. С.І. Білокінь.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Болтін Іван Микитович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
