«БОГУНІЯ» — один з найбільших гітлерівських таборів для військовополонених, розташов. у колиш. військ. казармах в с. Богунія поблизу Житомира (нині в межах міста). Улітку 1941 в ньому було бл. 100 тис. військовополонених. Людей тримали в умовах неймовірної скупченості, морили голодом (осн. їжа — гнилі картопля та буряк, без хліба). Організований опір військовополонених уперше проявився у верес. 1941. У груд. 1942 полонені підпільники почали прокладати підкоп-тунель довжиною 70 м на глибині 10—15 м з одного з коридорів казарми за межі табору. Але через зраду скористатися ним змогла лише одна особа. Репресії в таборі посилилися. У трав. 1943 табір був розформований, військовополонені вивезені до Німеччини. Вважають, що в таборі «Б.» загинуло 65 тис. військовополонених. Але 1999 там було знайдено ще одне масове поховання — 14 тис. осіб.
Ви переглядаєте статтю (реферат): ««БОГУНІЯ»» з дисципліни «Енциклопедія історії України»