БОГОМАЗОВ Олександр Костянтинович (07.04(26, за ін. даними, 27.03).1880—03.06.1930) — укр. художник, теоретик образотворчого мист-ва, культ. діяч, педагог. Провідний майстер укр. та рос. авангарду, один із засн. нац. кубофутуризму. Н. в с. Ямпіль. 1902 вступив до Київ. худож. уч-ща, де вчився в О.Мурашка та І.Селезньова. Брав уроки у приватних студіях С.Світославського в Києві, К.Юона та Ф.Рерберга в Москві. Співпрацював у газ. «Киевская мысль», для якої виконав серію політ. карикатур. 1911 за завданням редакції їздив до Фінляндії. 1908 разом з рос. художниками Д.Бурлюком, М.Ларіоновим і О.Екстер брав участь у київ. виставці авангардного мист-ва «Ланка» («Звено»). Очолював молодіжне мистецьке об-ня «Кільце» та брав участь у його виставці (1914). Займався пед. діяльністю: викладав у вищому початковому уч-щі в с. Горюси на Пн. Кавказі (1915—17), навч. закладах Києва, м. Золотоноша, сіл Будаївка (нині м. Боярка), Боярка (нині с. Тарасівка Києво-Святошинського р-ну Київ. обл.). Після Жовтневої революції 1917 працював у галузі агітаційно-масового мист-ва, ке-
рував худож. оформленням революц. свят. Завідував від. худож. освіти у Всеукр. к-ті образотворчого мист-ва. Від 1925 чл. Асоціації революційного мистецтва України. 1922—30 викладав в Ін-ті пластичних мистецтв (з 1924 — Київ. худож. ін-т). Живописним та графічним роботам Б. властиві гостре відчуття сучасності, підвищена виразність і динамічність форм. Серед тв.: «Портрет дружини» (1914), пейзажі Києва та Кавказу, побутові композиції — «В’язниця», «Трамвай», «Сінний ринок», «Львівська вулиця у Києві» (всі — 1914), «Монтер» (1915), «Поїзд», «Спогади про Кавказ» (обидві — 1916), рисунки «Над Дніпром», «Хрещатик» (1914), ліногравюри «На конверторному заводі» (1914), «Карл Маркс» (1926). У 2-й пол. 1920-х рр. працював над проблемами колориту: «Правка пилок» (1927), «Пилярі» (1928—29), «Тирсоноси» (1929), портрети доньки (1926, 1929). Автор теор. дослідження «Живопис та елементи» (1914), в якому виклав засади авангардного мист-ва, розглянув психологію створення худож. образу. Від 1899 постійно вів щоденник. Творчість Б. посідає чільне місце в світ. худож. процесі. Його роботи зберігаються в музеях України, а також у худож. зібр. Зх. Європи і США. П. у м. Київ. Літ.: Історія українського мистецтва, т. 5. К., 1971; Горбачов Д. На сонячних вантах. «Україна», 1980, № 20; Його ж. «Де стеляться сліпучі краєвиди...». «Наука і культура. Україна, 1980», 1981; Його ж. Пророчий рукопис. Там само, 1989; Лобановський Б.Б., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини XIX — початку ХХ ст. К., 1989; Димшиц Е., Колесников М. Олександр Богомазов. 1880— 1930. Каталог творів. К., 1991; Спогади дочки О. Богомазова. «Українське мистецтвознавство», 1993, вип. 1. Н.Г. Ковпаненко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Богомазов Олександр Костянтинович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
