БОБРИЩЕВИ-ПУШКІНИ — рос. поети, декабристи, брати Микола Сергійович (02.09.1800— 25.05.1871) і Павло Сергійович (24.07.1802—25.02.1865). Н. в м. Москва в дворянській сім’ї. Навч. в Благородному пансіоні при Моск. ун-ті, по закінченні якого стали поручиками штабу 2-ї армії, що був розташов. в м. Тульчин. Від 1822 — чл. Пд. т-ва (див. Декабристів рух), за своїми політ. поглядами близькі до П.Пестеля. До арешту займалися літ. діяльністю, відомі як талановиті поети-сатирики та перекладачі. 1826 заарештовані і засуджені: Микола — на 20 років заслання, Павло — на 8 років каторги. Павло відбував каторгу в Нерчинських рудниках (нині тер. Читинської обл., РФ), де створив реліг. конгрегацію і проповідував містицизм. Микола перебував у Якутському краї, а пізніше (1827) в Туруханську (нині село Красноярського краю, РФ). 1833 Павлові було дозволено взяти брата до себе на поселення в Красноярськ. 1839 вони переїхали в Тобольськ (нині місто Тюменської обл., РФ), а після амністії 1856 — в Тульську губ., в маєток сестри. Літ.: Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925. О.Ф. Овсієнко.
І.Виговському. 1664 польс. війська разом із татарами зруйнували і спалили Б. У 18 ст. Б. — вільновійськ. поселення, ремісничий і ярмарковий центр. З 1782 — волосний центр Козелецького пов. Київського намісництва, з 1796 — Малоросійської губернії, од 1802 — Чернігівської губернії. 1807 поміщик Кочубей збудував тут цукровий з-д, спалений 1854 під час повстання. Новий з-д збудував поміщик Катеринич 1897. 1920 Б. — центр Бобровицького пов. Черніг. губ., від 1923 — с-ще міськ. типу і райцентр, від 1932 у складі Черніг. обл. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 від 15 верес. 1941 до 18 верес. 1943 окупована гітлерівцями. Від 1958 — місто. Серед археол. пам’яток: кургани 2—1 тис. до н. е., городище 11—13 ст. Літ.: ІМіС УРСР. Чернігівська область. К., 1972; Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталогсправочник. К., 1987. Я.В. Верменич.
но на кріпаків. Багато населених пунктів, які так чи інакше були пов’язані з діяльністю Б., одержали відповідні назви. Літ.: Плохинский М.М. Материалы для истории внутренней жизни Левобережной Украины, ч. 1. Х., 1891; Гуржий А.И. Эволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в первой половине XVIII в. К., 1986. О.І. Гуржій.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БОБРИЩЕВИ-ПУШКІНИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
