БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ КОЗАКІВ 1651 — збройний виступ ч. козаків проти укладання мирного договору з Річчю Посполитою, що відбувся в м. Біла Церква 16—17(6—7) верес. Після поразки у Берестецькій битві 1651 Б.Хмельницький перетворив Білу Церкву на гол. осередок опору польс. і литов. арміям, які об’єдналися 13(03) верес. під Германівкою (нині село Обухівського р-ну Київ. обл.). Сам гетьман зупинився в с. Рокитне. Враховуючи складність військ.-політ. обстановки, він запропонував великому коронному гетьманові М.Потоцькому провести переговори в Білоцерківському замку. Вони розпочалися 16(06) верес. Укр. посольство погодилося на скорочення козац. реєстру (див. Реєстрові козаки) до 12 тис., розрив союзу з Кримським ханством й розташування польс. підрозділів на козац. тер. Відомості про примирення з Польщею викликали обурення значної ч. козаків. При підтримці окремих татар. загонів вони оточили замок й почали погрожувати знищити польс. комісарів і козац. старшину. Остання спробувала вивести польс. послів із замку, однак, зазнавши нападу з боку повстанців, повернулася назад.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІЛОЦЕРКІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ КОЗАКІВ 1651» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
