БІЛИЙ Сидір Гнатович (1735— 1788) — кошовий отаман Війська вірних козаків, яке було ств. перед початком російсько-турецької війни 1787—1791 з колиш. запороз. козаків. Наприкінці 1774, перебуваючи на посаді військ. осавула, очолив депутацію запороз. козаків до царського уряду з клопотанням про захист прав і володінь запорожців. У той час, коли Б. перебував з депутацією у Санкт-Петербурзі, рос. війська під кер-вом ген. П.Текелія зруйнували Запорозьку Січ. Після знищення Січі Б. наполегливо клопотав про створення козац. війська. 1783 Г.Потьомкін доручив йому зібрати козаків-добровольців і
282 БІЛИК
сформувати з них тисячний полк. 1787 Б. був серед козац. старшин, які передали звернення до імп. Катерини II (під час її перебування у м. Кременчук), в якому йшлося про створення нового козац. війська, а також пропонувалися послуги в майбутній війні з Османською імперією. У січ. 1788 Б. обрано кошовим отаманом новоств. Війська вірних козаків. 27 лют. 1788 отримав передані йому
царським урядом запороз. прапори, перначі та булаву. У бою з турец. флотилією під Очаковом 11 черв. 1788 Б. смертельно поранено, і 17 черв. він помер. Похований в Кінбурзькій Олександрівській церкві. Літ.: Щербина Ф.А. История Кубанского казачьего войска, т. 1. Екатеринодар, 1910; Казачий словарь-справочник, т. 1. Кливленд, 1966. Є.Д. Петренко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Білий Сидір Гнатович (1735— 1788)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
