БІЛАШ Олександр Іванович (06.03.1931 — 06.05.2003) — укр.
композитор і поет. Засл. діяч мист-в УРСР (1969) Нар. арт. УРСР (1977; від 1991 — нар. арт. України), нар. арт. СРСР (1990). Герой України (2001). Н. в с. Градизьк (нині с-ще міськ. типу Глобинського р-ну Полтав. обл.) в сел. родині. Протягом 1951—57 навч. на композиторському ф-ті Київ. консерваторії у класі М.Віленського. 1956—61 — викл. Київ. пед. ін-ту. З 1962 — чл. Спілки композиторів УРСР (СКУ; нині Національна спілка композиторів України). З 1968 — заст. голови правління СКУ, а 1976—94 — голова правління її Київ. орг-ції. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора (до 2001) 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драм. вистав та 29 кіноф-мів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кін. 1970-х рр. чимало уваги приділив поетичній творчості. Після виходу в світ восьмої поетичної зб. (2000) Б. було прийнято до Національної спілки письменників України. Лауреат респ. премії ім. М.Островського (1966), всесоюзної премії Ленінського комсомолу (1968), Держ. премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка (1975). П. у м. Київ. Літ.: Немирович І.О. Олександр Білаш. К., 1979; Немирович І.О., Сікорська І.М. Олександр Білаш — дві музи — два крила. К., 2001. Г.Г. Єфіменко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Білаш Олександр Іванович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
