БІБЛІОТЕКИ — заклади к-ри, що збирають, опрацьовують за спец. методиками, зберігають і вивчають різні види друкованої, а нині також — аудіовізуальної продукції, обслуговують відвідувачів і надають їм бібліографічну інформацію. Початок історії книгозбирання пов’язується з Б. ассірійського царя Ашшурбаніпала у м. Ніневія. 540 р. до н.е. афінський тиран Пісістрат заснував Б. в Афінах. Особисті книжні колекції з’являються в антич. часи (див. Античність) у давньогрец. письменників та вчених — Евріпіда, Евкліда, Арістотеля. Б. Арістотеля стала зразком для єгипетського царя Птолемея II при створенні славетної Александрійської Б. В серед. 1 ст. до н.е. вона налічувала бл. 700 тис. рукописів із різних галузей наук. знань, загинула під час пожежі 47 р. до н.е. Перші громад. Б. з’явилися у Римі Стародавньому. На тер. України найдавнішою була б-ка Ярослава Мудрого — перша Б. Київської Русі, заснована
1037 при Софійському соборі в Києві. В 11 ст. була створена також Б. Києво-Печерської лаври, більшість скарбів якої знищила пожежа 1718. Великий вплив на розвиток укр. к-ри мали Б. Києво-Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, Почаївського та Черніг. монастирів. У 16—17 ст. Б. створювалися при церк. братствах: найцінніші зібр. рукописів і друкованих видань мали Львівське братство, Луцьке братство, Черніг. братство, Київ. братство. Багатими були Б. укр. гетьманів, зокрема І.Мазепи, П.Орлика, К.Розумовського, визначних духовних осіб – Інокентія Ґізеля, Феофана Прокоповича, Стефана Яворського та ін. Величезні культ. скарби зосереджували у своїх фондах Б. Києво-Могилянської академії та Острозької академії. Із відкриттям ун-тів у Львові (1784), Харкові (1805), Києві (1834), Одесі (1865), Чернівцях (1875) ці міста стали великими бібліотечними центрами. У 19 ст. з ініціативи місц. інтелігенції громад. (публічні) Б. в Україні були засновані в Одесі (1829), Києві (1866), Харкові (1886). В 60—70-ті рр. 19 ст. виникли перші нар. Б. на Херсонщині та Харківщині. Свої Б. мали наук. т-ва, архів. комісії, Київська духовна академія та духовні семінарії, музеї. 1913 в Україні налічувалося 3153 Б. із фондом бл. 2 млн примірників. Б. перебували під жорстким контролем цензури; укр. книга, яка зазнавала постійних переслідувань, була в них представлена в мінімальній кількості. Укр. відділи почали створюватися у великих Б. лише після революції 1905—1907. Серед них найповнішим був від. Харків. громад. б-ки, що мав окремий друкований каталог. У Зх. Україні Б. при вищих навч. закладах, як правило, були доступні і для масового читача. З часом деякі з них, як, приміром, Б-ка закладу ім. Оссолінських (Оссолінеум), б-ка-архів Дідушицьких у Львові набули характеру публічних. Цінну збірку інкунабул (понад 200) мала Університетська (польс.) Б-ка у Львові. Львів. міська б-ка, заснована 1917, ретельно збирала матеріали, що стосувалися історії міста. Проте і тут укр. книга становила зовсім невелику частину фондів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІБЛІОТЕКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
