Час її заснування невідомий. У «Повісті временних літ» про неї згадується під 1037. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які — «суть реки напояющие вселенную», говорить, що «Ярославъ же сей, якоже рекохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви».
Цим і вичерпуються літописні джерела про першу б-ку Київської Русі. Подальша її доля невідома. Ми мало знаємо про первинне місце розташування книгозбірні й книгописної майстерні при ній, а також кількісний і якісний склад її фонду. Щодо книжок б-ки, літопис наголошує на винятково церк. їх напрямі. Очевидно, більшість із них справді були церк., адже потреба в них диктувалася поширенням на Русі християнства. Одначе поряд з церк. перекладалися, напевно, й книжки, що містили відомості зі світ. історії, географії, астрономії, філос. і юрид. трактати, публіцистичні твори. Саме вони послужили основою для перетворення Софії Київ. (див. Софійський собор) на центр літописання і передової думки. У Софії Київ. було укладено перший літописний звід 1037—39, написано і проголошено знамените «Слово про Закон і Благодать» київ. митрополита Іларіона, створено «Ізборнік Святослава», написано «Послання до Смоленського пресвітера Фоми» київ. митрополита Климента Смолятича. Знайомство з творами Іларіона і Климента Смолятича переконує в тому, що їм були відомі осн. положення філос. вчень Платона, Арістотеля та ін. філософів давніх часів. Є підстави стверджувати, що б-ка Софії Київ. і книгописна майстерня, заклали основу б-ки Києво-Печерського монастиря (див. Києво-Печерська лавра), а також б-к ін. великих міст Русі. За підрахунками спеціалістів, книгозбірня Софійського собору налічувала понад 950 томів. З приводу подальшої долі б-ки думки дослідників розділилися. Одні вважають, що частина її книг напередодні монголо-татарської навали розійшлася по б-ках різних соборів і монастирів, а решта загинула 1240 при спаленні Києва. Ін. сподіваються, що книги вдалося сховати десь у київ., а то навіть і прикиїв. підземеллях. На думку відомого ленінгр. дослідника-книгознавця М.Розова, сліди б-ки Ярослава треба шукати в «Ізборніку Святослава», а також у 20 ін. давньорус. рукописах, які зберігаються в Санкт-Петербурзі в Рос. нац. б-ці ім. Салтикова-Щедріна. Можливо, якісь книжки із Софії були переміщені в Києво-Печерський монастир. Павло Алеппсь-
Пам’ятна стела на відзнаку заснування Ярославом Мудрим першої в Київській Русі бібліотеки при Софійському соборі. Скульптор І.П. Кавалерідзе. 1969.
кий 1653 писав, що в Києво-Печерському монастирі є прекрасне книгосховище з безліччю дорогих книг, у т. ч. й пергаментних, яким не менше 500 років. На жаль, безцінна б-ка монастиря згоріла 1718, і визначити, які книжки із Софійського собору були в ній, ми вже не зможемо. П.П. Толочко.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БІБЛІОТЕКА ЯРОСЛАВА МУДРОГО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
