БИХОВЦЯ ХРОНІКА — найширший з білорус.-литов. літописів; містить цінні відомості з історії України. Названий за прізв. власника, поміщика О.Биховця. Єдиний список цієї пам’ятки зник невдовзі після її публікації 1846 литов. істориком Т.Нарбутом; тож тривалий час Б.х. вважалася фальсифікатом. Нині її автентичність не викликає сумнівів у фахівців. Б.х. не має поч. й кінцівки. Висвітлює події з 13 ст. і до 1506. Укладена в 1-й третині 16 ст. Вид.: Pomniki do dziejуw litewskich. Wilno, 1846; ПСРЛ, т. 17. СПб., 1907; Хроника Быховца. М., 1966; ПСРЛ, т. 32. М., 1975. Літ.: Saluga R. Bychovco kronika. «Lietuvos TSR Mokslu Akademijos darbai», ser. «A», 1959, N 1 (6); Ochmanski. Nad kronik№ Bychowca. «Studia rуdіoznawcze», 1967, t. 12;
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БИХОВЦЯ ХРОНІКА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
