БЕРНАРДИНЦІ — 1) друга назва ченців катол. ордену цистерціанців після його реорганізації 1115 Бернаром Клервоським (1090— 1153); 2) назва ченців ордену францисканців, що були прихильниками франц. теолога-францисканця Бернардина Сієнського. Оновлений Статут затверджено 1119. Один із впливових орденів доби середньовіччя, його ченці дія-
242 БЕРНАШІВКА
М.Д. Бернштейн.
С.Н. Бернштейн.
Мін-ва торгівлі й пром-сті проведено нараду для обговорення законопроекту про страйки, на якій відхилено вимоги робітників. Один з організаторів Радикально-демократ. партії (черв., ст. ст.). Від кін. лип. (ст. ст.) управляв мін-вом, з 8 жовт. (25 верес.) — міністр фінансів у Тимчасовому уряді. У жовт. фактично призупинив дію податкових законів. Арештований у Зимовому палаці уночі проти 8 листоп. (26 жовт.) 1917 (див. Жовтнева революція 1917). Експерт фінансової комісії на рос.укр. переговорах у трав.—жовт. 1918. Вважав, що при вирішенні питання, на яку частку майна колишньої Російської імперії може претендувати Українська Держава, необхідно керуватися не одним принципом, а мінімум трьома: ділити слід за територією, кількістю нас. та обсягами податків. Міністр фінансів в урядах А.Денікіна та П.Врангеля. Емігрував до Франції, де керував емігрантським фінансовим к-том. П. у м. Париж. Архів Б. зберігається у Батлерівській б-ці Колумбійського унту (Нью-Йорк, США; Бахметєвський архів). Тв.: К аграрному вопросу. СПб., 1906; О государстве будущего. СПб., 1906; Валютная проблема на Украине. «Голос жизни», К., 1918, № 7—8; Неотложная задача. «Утро», К., 1918, № 1, 1 декабря; Золотая или бумажная валюта? Там само, № 5, 6 декабря; Wдhrungsreform in der Tschechoslowakei und in Sowjet-Russland. Mьnchen— Leipzig, 1924 [у співавт.]; Monetary Policy of the Russian Government during the War. В кн.: Russian Public Finance during the War. New Haven—London, 1928. Літ.: Столетие Киевской Первой гимназии, т. 1. К., 1911; Рада 1919, № 8 (35), 11 верес.; Парижский вестник. 1943, № 67, 25 сентября; 1944, № 107, 8 июля; Новое слово. Берлин, 1943, № 62, 4 августа; Ижболдин Б.С. Некролог. «Новый журнал», 1947, кн. 17; Врангель П.Н. Воспоминания. Франкфурт-на-Майне, 1969; Политические деятели России 1917: Биографический словарь. М., 1993. С.І. Білокінь.
4 ст. н. е.) та празької культури (5—7 ст. н. е.). Унікальним є відкриття Й.Винокуром житла-майстерні слов’ян. ювеліра кін. 5— 6 ст. н. е. У майстерні знайдено 64 кам’яні ливарні формочки ювеліра і керамічний тигельллячку. Формочки виготовлено з місц. порід. Метал плавили безпосередньо в житлі у печі-кам’янці. У формах відливали п’ятипальчасті фібули (застібки), нашивки й підвіски, медальйони та пряжки, пронизки, кільця, пластини та ін. предмети. Матеріали Бернашівської майстерні засвідчують високу професійність слов’ян. майстрів-ювелірів.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕРНАРДИНЦІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
