БЕРЕТТІ (Beretti) — архітектори, батько і син. Вінченцо (Вікентій Іванович) Б. (14.06.1781, Італія — 18(06).08.1842, Київ) та Алессандро (Олександр Вікентійович) Б. (07.10.1817, за ін. даними, 1815 чи 1816, Санкт-Петербург — 06.06. 1895, Київ). Фахову освіту здобули в петерб. Акад. мист-в. Працювали в Києві (Вінченцо Б. — від 1837, Алессандро Б. — від 1842). Своєю діяльністю визначили осн. напрям розвитку міста як істор. і культ. центру України, використовували в буд-ві стилі класицизму й ренесансу (див. Відродження). За ген. планом 1837, у розробці якого гол. роль відіграв Вінченцо Б., враховувалися багатовікові традиції київ. забудови, особливості навколишнього ландшафту, збереження пам’яток старовини, включно з укріпленням Золотих воріт. До його праць належать гол. (червоний) корпус Київ. ун-ту, Ін-т шляхетних дівчат (нині Міжнар. центр к-ри та мист-в), завершення буд-ва Олександрівського костьолу. З іменем Алессандро Б. пов’язана поява фундаментальних споруд 1-ї Київ. г-зії (нині корпус Київ. ун-ту на бульварі Т. Шевченка), першого в Україні Анатомічного театру (нині тут розміщено частину б-ки Нац. мед. ун-ту по вул. Б.Хмельницького, № 37), він — співавт. проекту Володимирського собору та ін. споруд. Для виховання місц. зодчих Б. започаткували в Києві університетські виклади архіт. мистецтва. Тв.: Беретти А. О строящемся соборе во имя св. Владимира. К., 1884. Літ.: Бутник-Сіверський Б.С. Архітектор В.І.Беретті в Києві. К.— Львів, 1947. М.М. Варварцев.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕРЕТТІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
