БЕРЕЗАНЬ, острів (Борисфен, Борисфеніда, Св. Еферія — антич.; Дольний, Буян — давньорус.; Бурю-узень-ада — турец.; Барберезе — італ.) — о-в у пн. частині Чорного м., за 12,8 км від Очакова. Довжина — бл. 850 м, ширина — від 200 м на пд. до 850 м на пн. Висота — до 20 м. У давнину це був п-ів. Давньогрец. Березанське поселення існувало тут з 2-ї пол. 7 ст. до н. е. до пізньоелліністичного часу, на поч. н. е. воно відродилося на частині своєї первісної тер. У 10—12 ст. виникло слов’ян. поселення. У 13 ст. Б. захопили монголо-татари, 14 ст. — вел. кн. литов. Вітовт, 15 ст. — крим. татари, пізніше — турки. Укр. козаки використовували Б. як опорний пункт у своїх мор. походах на турец. примор. міста. 1788 загін чорномор. козаків (див. Березанської фортеці штурм 1788) під час російсько-турецької війни 1787— 1791 оволодів турец. фортецею на о-ві. Б. — місце розстрілу 19(06) берез. 1906 учасників Севастопольського збройного повстання 1905: лейтенанта П.Шмідта, матросів С.Частника, О.Гладкова, М.Антоненка. 1917 на місці поховання розстріляних моряки збудували склеп, пізніше за проектом студентів Одес. інж.-буд. та Миколаїв. суднобуд. ін-тів там встановлено пам’ятник у вигляді бунтівного вітрильника.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕРЕЗАНЬ, ОСТРІВ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
