БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД — доба в історії товарного обігу в Давній Русі. В давньорус. монетному карбуванні, ймовірно, була перерва: від поч. 11 ст. (припинення випуску срібляників) до 2-ї пол. 14 ст. (відновлення монетного вир-ва в пн.-рус. князівствах, а також Києві). Більшість нумізматів стверджують повну відсутність монетного обігу на сх.-слов’ян. землях у Б.п., хоча пд.-рус. скарби 12—13 ст. містять невелику кількість монет, а згадки писемних джерел 12—13 ст. про куни і векші (1/6 куни) з тер. як Пн., так і Пд. Русі не залишають сумнівів у тому, що йдеться про тогочасні карбовані монети. Однак без місцевого карбування і припливу монет зі Сх. (з 2-ї пол. 10 ст.) і Зх. (з поч. 12 ст.) обіг монет на Русі поволі згасав. Давньорус. ринок починаючи від серед. 11 ст. для Пд. і від 2-ї пол. 12 ст. для Пн. Русі дедалі більше відчував нестачу монети. У великих торгових угодах монети, очевидно, було замінено монетними гривнями (зливками срібла стандартної форми й ваги). Дискусійним залишається питання, що саме заступило монети в повсякденному обігу. Існують теорії шкіряних і хутряних грошей. Але шматочки шкіри з клеймом могли бути лише кредитними грішми, існування яких неможливе в сусп-вах того часу; неміцні ж шкурки хутряних звірів могли лише тимчасово замінювати монети, насамперед на великих міжнар. торгах (адже вони швидко витиралися при передаванні з рук у руки, втрачаючи товарний вигляд і цінність). Можливо, у Б.п. поряд із гривнями й невеликою кількістю монет (маса яких в обігу невпинно зменшувалася) на ринку перебували й виконували роль розмінної монети срібний лом, а також різноманітні товаро-гроші: шиферні прясла, скляні намистини, мушлі-каурі, дрібні вироби з металу, що високо цінувались у суспільстві.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
