БАТУРИНСЬКИЙ КРУПИЦЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР
БАТУРИНСЬКИЙ КРУПИЦЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР. Розташов. на березі р. Сейм (прит. Десни, бас. Дніпра) на природному підвищенні біля с. Осіч Бахмацького р-ну Черніг. обл. За деякими даними, заснований за часів Київської Русі. Діяв як чол. монастир. Зазнав руйнувань у серед. 13 ст. Відбудований на поч. 17 ст. 1680 на кошти ген. судді І.Домонтовича (див. Домонтовичі) зведено великий п’ятибанний, хрещатий, дев’ятидільний Свято-Миколаївський собор. В його іконостасі містилася гол. святиня — чудотворна іко-
на св. Миколая Мірлікійського. Був добре укріпленою фортецею, оточеною валами з дерев’яними стінами та вежами. 1708 після переходу I.Мазепи на бік швед. короля Карла XII рос. військами на чолі з О.Меншиковим було зруйновано дзвіницю, келії, притулки для прочан. На поч. 19 ст. відбудовано трапезну з СпасоПреображенською церквою і дзвіницю. Остання знову була перебудована 1823—25. 1846 монастир постраждав від пожежі. Значних ушкоджень було завдано і під час Другої світової війни, а на поч. 1960-х рр. Свято-Миколаївський собор був розібраний. Нині збереглися дзвіниця, тепла трапезна, Спасо-Преображенська церква, будинок настоятеля і залишки муру. При монастирі існувала б-ка. Книги польс. мовою було втрачено у 18 ст., а латиномовні в 19 ст. передано до Софійського собору в Києві. З монастирем пов’язана діяльність святителя Димитрія Ростовського — ігумена 1682— 83, який 1690—92 у келії монастиря працював над створенням «Житія святих» (див. Четьї мінеї) та Івана Мигури — гравера поч. 18 ст. У груд. 1999 відновлений як жін. монастир УПЦ (МП). Літ.: Крупицкий Батуринский третьеклассный мужеский монастырь св. Николая. Чернигов, 1859; Белоусович Л. Николаевский Крупицко-Батуринский монастырь. Чернигов, 1859; Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины. М., 1967; Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990; Віроцький В.Д. та ін. Монастирі та храми землі Сіверської. К., 1999. В.В. Станіславський.
зати їх робити це з метою агітації на користь рос. царя (4-й пункт), а також заборонити їм «вивозити горілку й тютюн в російські міста», щоб не порушувалася держ. горілчана й тютюнова монополія в Росії (5-й пункт). Після тривалих дискусій уряд Брюховецького змушений був погодитися на умови рос. сторони, але при цьому залишив за собою право апелювати до царя з приводу скасування 2-го і 3-го пунктів договору. Пункт 1-й також не був реалізований на практиці, проте створював прецедент, який був використаний царським урядом при укладенні Московських статей 1665. В.М. Горобець.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАТУРИНСЬКИЙ КРУПИЦЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
