БАТИЦЬКИЙ Павло Федорович (27(14).06.1910—17.02.1984) — військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1968), Герой Рад. Союзу (1965). Н. в м. Харків. Закінчив Військ. акад. ім. М.Фрунзе (1938), Академію Генштабу (1948). До війни — командир ескадрону, нач. штабу мотобригади й д-зії. Під час Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 командував стрілец. д-зією, з лип. 1943 — корпусами на Воронезькому фронті, Степовому фронті, Першому Українському фронті, Другому Українському фронті, 1-му і 3-му Білорус. фронтах. Його війська взяли участь у форсуванні Дніпра на пд. від м. Канів, в районі Черкас, в Корсунь-Шевченківській операції 1944, у визволенні м. Умань. У післявоєн. роки — на відп. командних посадах. 1965— 66 — 1-й заст. нач. Генштабу ЗС СРСР, 1966—78 — головнокоманд. військами протиповітряної оборони країни, заст. міністра оборони СРСР. З 1978 — в групі ген. інспекторів Мін-ва оборони СРСР. Депутат ВР СРСР од 1962. П. у м. Москва.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Батицький Павло Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
