БАННІВСЬКЕ — назва 1938—64 м. Святогірськ. БАННО-ТЕТЯНІВКА — назва до 1938 м. Святогірськ. БАНТИШ-КАМЕНСЬКИЙ Дмитро Миколайович (16(05).11.1788— 06.02(25.01).1850) — історик і археограф. Син М.Бантиш-Каменського. Н. в м. Москва. Від 1800 — юнкер Моск. архіву Колегії закордонних справ. 1808 відвідав з дипломатичною місією Сербію. Згодом написав кн. «Мандрівка до Молдавії, Волощини і Сербії», де вміщено цікавий матеріал про Київ, Полтаву, Ніжин та ін. укр. міста. 1812 — слухач Моск. ун-ту. З 1814 службовець Колегії закордонних справ у Санкт-Петербурзі, 1816 — правитель канцелярії київ. військ. губернатора кн. М.Рєпніна-Волконського. 1825—28 — цивільний губернатор м. Тобольськ (нині місто в РФ), 1836—37 — віленський губернатор. Наук. спадщина Б.-К. велика й різноманітна, складається передусім з істор. монографій і досліджень. Серед них — «Діяння знаменитих полководців і міністрів, які служили за царювання імператора Петра Великого» (ч. 1—2, 1813), «Біографії російських генералісимусів і генерал-фельдмаршалів» (ч. 1—2, 1840) та ін. Його праці з укр. історії написані на основі багатьох архів. та ін. документальних джерел.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАННІВСЬКЕ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
