БАЛТИ — племена індо-європ. мовної групи, які в 1—11 ст. населяли пд.-сх. Прибалтику до Верхнього Дніпра. «Повість временних літ» згадує корсь, лівь, голядь, литву, ятвягів та ін. балтські племена, які платили данину князям Київської Русі. У 12 ст. сх. Б. (голядь та ін.) були асимільовані слов’янами. У 13 ст. частина Б. увійшла до Великого князівства Литовського, ін. частина підкорена Тевтонським орденом та Лівонським орденом. Зх. Б. — предки сучасних литовців і латишів. А.Г. Плахонін.
перспектива якого залежить від успішності розбудови т. зв. Великої Європи, уникнення нових розподільчих ліній в процесі розширення Європейського союзу та НАТО, залучення Росії до співробітництва. Літ.: Кисельов Є.Л. Балто-Чорноморська дуга: кінець історії чи її початок? «Придніпровський науковий вісник», 1998; Україна між Росією та Заходом. Матеріали міжнародного круглого столу. К., 2000; Ялта-2000. Роль Європи у XXI столітті: Матеріали міжнародної наукової конференції. К., 2000. А.Ю. Мартинов.
П. у С.-Петербурзі; похований «за заслуги перед Отечеством» у Троїце-Сергієвій лаврі (м. Сергієв Посад, РФ). Літ.: Фатеев А.Н. Академическая и государственная деятельность М.А.Балудянского в России. Ужгород, 1931; Косачевская Е.М. Михаил Андреевич Балугьянский и Петербургский университет первой четверти XIX в. Л., 1971; Данилюк Д.Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.). Ужгород, 1997. С.В. Віднянський.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЛТИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
