БАЛТА — місто Одес. обл., райцентр. Розташов. на р. Кодима (бас. Пд. Бугу), за 8 км від залізничної ст. Балта. Нас. 23,6 тис. осіб (1998). Поселення виникло біля збудованої турками в 1-й пол. 16 ст. фортеці й до 1791 перебувало під юрисдикцією Османської імперії. За Ясським мирним договором 1791 відійшло до Російської імперії і було включено до складу Тираспольського пов. Херсонської губернії. 1797 до Б. приєднано м-ко Єленськ (Юзефград) і за указом імп. Павла I «О присоединении слободы Балта к городу Еленску с переименованием оного Балтою» вона стає містом і адм. центром найбільшого повіту Подільської губернії. У 19 ст. Б. — торг. і ремісничий центр, тут діяли тютюнова ф-ка, винокурний, пивоварний, два миловарні, чавуноливарний, 8 цегельних з-дів. 1865 побудовано першу в Україні залізницю Одеса—Балта. Від 1923 Б. — райцентр. 1924—29 — столиця новоутвореної Автономної Молдав. СРР, від 1937 — Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка. Від 1940 — у складі Одес. обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941— 1945 від 5 серп. 1941 по 29 берез. 1944 було окуповане румун. військами (див. Трансністрія). Археол. пам’ятки — поселення 2 тис. до н. е. Літ.: ІМіС УРСР. Одеська область. К., 1969; Бойко Е.А. и др. Балта: Путеводитель. Одесса, 1981; Историческое краеведение Одесщины: Сборник материалов. Одесса, 1992; Балта: Коротка історична довідка. Одеса, б. р. Я.В. Верменич.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЛТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
