БАЛІСТА (від лат. ballista — ядро, метальний снаряд, з грец. вЬл лщ — кидаю) — давня метальна зброя, за допомогою якої на супротивника під невеликим кутом угору кидалося каміння (інколи вагою понад 200 кг) або довгі палі, на загостреному кінці обшиті залізом. Б., зокрема, застосовували за кілька століть до н.е. греки та римляни. Вона мала колеса і пересувалася за допомогою коней, тому називалася також corrobalistae. Як оборонна та облогова зброя Б. застосовувалася і за середньовіччя. О.І. Гуржій.
ли сербів і греків у Македонії, водночас румуни почали наступ на Софію. 29 лип. 1913 Болгарія капітулювала. За Бухарестським мирним договором 1913 Болгарія втратила Македонію, Зх. Фракію, Пд. Добруджу. Румунія зблизилася з Антантою, а Болгарія перейшла на бік австро-нім. блоку. Напередодні Першої світової війни Балкани стали полігоном для широкого застосовування кулеметів, літаків, броньованих автомобілів, радіозв’язку.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЛІСТА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
