БАЛИКИ — одна з найвідоміших київ. міщансько-шляхетських родин 16—17 ст. Перша згадка про них міститься в ревізії 1552 Київ. замку, де як міщанин замкової юрисдикції фігурує Павло Балика. Його син Хатян Павлович, перейшовши під юрисдикцію київ. магістрату, став райцею, а 1577— 79 — бурмистром Київ. магістрату. Їхні родичі займали чільні посади в органах міськ. самоврядування: Хоцько, будучи купцем, 1572 обіймав посаду райці, а від 1578 до 1580 — бурмистра; Яцько (Діонисій) протягом 1575—78 був райцею, 1578—92 — бурмистром. Королів. привілеєм 13 черв. 1593 Яцько Балика затверджений на посаді київ. війта і обіймав її до кінця життя (1612). Будучи війтом, він вживав шляхетський герб «Абданк». Мав синів — Олександра, Созона, Богдана (див. Б.Балика) та дочку Федору. Остання вперше одружилася з бурмистром Федором Митковичем, вдруге — з київ. шляхтичем Олександром Олекшичем-Герановським. Дочки Федори від першого шлюбу також побралися з шляхтичами: Богдана — з Дмитром Денисовичем Хованським, Люція — з князем Семеном Івановичем Ликою. Обидві змагалися за батьківський спадок 1611—18 із своїми опікунами — рідними дядьками Олександром та Созоном. Останні впродовж життя мешкали на Подолі по вул. Свято-Духівській, обіймали посади бурмистрів: Олександр — 1608—12, Созон — 1611—28. Королів. привілеєм 25 лют. 1628 Созон був затверджений війтом (у лют. 1629). Учнями Київ. братської шк. були Леонтій та Петро Созоновичі. 18 лип. 1633 Петро, будучи райцею, брав активну участь у нападі міщан на резиденцію київ. греко-катол. митрополита у Софійському монастирі (див. Софійський собор).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЛИКИ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
