БАЛАБАНОВ Михайло (Самуїл) Соломонович (псевд. — М.Дубровський; 09.01.1873 — р. с. невід.) — журналіст, історик, політ. діяч. Н. в м. Чернігів. Навч. у Черніг. і Новгород-Сіверській г-зіях, від 1892 — у Київ. ун-ті. Чл. Союзної ради об’єднаних студентських земляцтв і орг-цій, соціал-демократ. гуртків, групи Ю.Мельникова, київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». За участь у демонстрації 1897 з приводу самогубства у Петропавловській фортеці народниці М.Вітрової заарештований, виключений з ун-ту. Того ж року вступив до Новорос. ун-ту (Одеса), який закінчив 1898. Від 1894 почав літ. діяльність: перші статті опублікував у київ. газ. «Жизнь и искусство», ж. «Новоеслово»(1899—1900). 1901—04 жив у Ростові-на-Дону (нині місто в РФ), 1903—04 — чл. Донського к-ту Російської соціалдемократичної робітничої партії, ред. «Донской речи». Разом з Й.Мошинським організував Донец. союз гірничозаводських робітників, ред. усіх видань Союзу. Із 1903 — меншовик. 1904—05 жив у Києві, був співробітником газет «Киевские отклики», «Киевское слово». Від 1905 — у Санкт-Петербурзі, чл. редакції, секретар газ. «Начало», об’єднаного органу «Северный голос» — «Наш голос»
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАЛАБАНОВ МИХАЙЛО» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
