БАКУРИНСЬКІ — козац.-старшинський, згодом дворянський рід, засн. якого був шляхтич Микола Б. (р. н. невід. — п. перед 1656), який брав участь у поході 1607 польс. короля Сигізмунда III Ваза на Смоленськ (нині місто в РФ; див. Польсько-російська війна 1607—1609), згодом перейшов до Б.Хмельницького та загинув під час військ. кампанії. Його нащадки служили значковими товаришами та військовими товаришами у Чернігівському полку. Один з онуків родозасновника — Яків Юрійович (р. н. невід. — п. після 1749) — посідав уряд Роїського сотництва (1716—38). Цю посаду обіймав 1738—60 і його син — Леонтій Якович (р. н. невід. — п. перед 1781). Син Леонтія — Яків Леонтійович (бл. 1740—1801) — був таємним радником (1797), Малорос. цивільним (1797) та Черніг. губернатором (1797). Рід Б. внесено до 6-ї ч. Родовідної книги Черніг. губ., а герб — до 9-ї ч. «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАКУРИНСЬКІ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
