БАКОВЕЦЬКИЙ-МОКОСІЙ Йосип (р. н. невід. — бл. 1655) — церк. діяч, унійний єпископ Володимирський і Берестейський. Н. на Волині. Виходець з укр. шляхетського роду. Замолоду служив секретарем у польс. короля Сигізмунда III Ваза. Пізніше обіймав одну з земських посад у Волинському воєводстві. Вступив до чернечого ордену василіан (див. Василіани), що відкрило йому перспективу для церк. кар’єри. 1619 призначений архімандритом Жидичинського Свято-Миколаївського монастиря (фактично ж вступив на посаду 1626). 1632 Сигізмунд III надав Б.-М. Володимирську й Берестейську єпископську каф-ру, а унійний митрополит Київ. Йосип Рутський висвятив його на єпископа. Б.-М. наполегливо добивався зміцнення позицій унійної церкви в Україні. Зокрема, він відіграв активну політ. роль у підготовці узгоджувального собору православних і унійців Речі Посполитої 1629. На сеймі 1629 став одним з авторів проекту конституції щодо цього собору. З його ініціативи в обхід сеймової постанови про скликання церк. собору (для «заспокоєння» православних і унійців) було прийнято відповідний королів. універсал, в якому йшлося про об’єднання православних з католиками (див. Львівський православно-унійний церковний собор 1629; Унійний церковний собор у Володимирі 1629; Київський православний церковний собор 1629). Літ.: Малевич А. Древняя жидичинская архимандрия на Волыни. Почаев, 1905; Жукович П.Н. Материалы для истории Киевского и Львовского соборов 1629 года. СПб., 1911; Polski sіownik biograficzny, t. 1. Krakуw, 1935; Сас П.М. Політична культура українського суспільства (кінець XVI — перша половина XVII ст.). К., 1988. П.М. Сас.
ньому Дністрі. Розташов. на тер. колиш. села Бакота Кам’янецьПодільського р-ну Хмельн. обл. (нині знято з облікових даних). Широко досліджувалася І.Винокуром 1963—64, 1980—91. Відкрито 54 житла черняхівської культури, 16 напівземлянок кін. 4—5 ст., 10 жител 6—7 ст., 7 жител і госп. споруд 9—11 та 12—13 ст., а також гончарні горни й залишки залізоробного вир-ва черняхівської к-ри, серед. і третьої чверті 1-го тис. н. е. Давньорус. Б. складалася з дитинця, посаду та скельного християн. монастиря. На посаді досліджено гончарні майстерні, металургійні печі та кузні. Від 13 ст. на місці дитинця існував могильник (55 поховань). Досліджено також кам’яний палацовий комплекс 14—15 ст. Літ.: Винокур І.С., Горішній П.А. Бакота. Кам’янець-Подільський, 1994. І.Б. Зеленецька.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАКОВЕЦЬКИЙ-МОКОСІЙ ЙОСИП» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
