БАЗИЛЕВИЧ Георгій Дмитрович (07.02(26.01).1889—03.03.1939) — рад. військ. діяч, комкор (1935). Н. в с. Криски (нині село Коропського р-ну Черніг. обл.) в сел. родині. Закінчив Київ. військ. уч-ще (1910), учасник Першої світової війни, підполковник. Після Лютневої революції 1917 — заст. голови солдатського к-ту Окремої армії Пд.-Зх. фронту, чл. РСДРП(б). Від берез. 1918 — в Червоній армії (див. Радянська армія), командир взірцевого загону в Москві, чл. Вищої військ. інспекції. Від осені 1918 до трав. 1919 — чл. РВР 8-ї армії. 1919 — нач. Других моск. піх. курсів комскладу, командував окремими ділянками Пд., Пд.-Сх. і Кавказ. фронтів. Від лют. 1920 — команд. військами Донської обл., в квіт.— серп. — Пн.-Кавказ. військ. округу. У верес. 1920 — січ. 1921 — команд. Укр. запасної армії, окружний військ. комісар. 1921—22 перебував при РВР Республіки, надалі командував військами Моск., Приволзького військ. округів. Від квіт. 1931 до листоп. 1938 — секретар Комісії і К-ту оборони РНК СРСР. Чл. ЦВК, Всерос. ЦВК, депутат ВР СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденами Червоного Прапора і Червоної Зірки. Репресований. Страчений. Літ.: Мерецков К.А. Г.Д.Базилевич. «ВИЖ», 1964, № 2. Л.В. Гриневич.
земельні маєтності, для захисту їх від зазіхань вищого катол. духівництва Угорщини. Осн. зміст книги (історія литов.-рус. роду Коріятовичів, діяльність його представника Федора на Закарпатті в серед. 14 — на поч. 15 ст. та історія Мукачівського монастиря й однойменної єпархії до 1798) поданий в тісному зв’язку зі світською історією краю. Наук. цінність праці насамперед у тому, що автор навів важливі джерела — десятки грамот, привілеїв і рескриптів угор. королів, папські булли, різні розпорядження мукачівських єпископів тощо і один із перших в укр. історіографії порушив питання етногенезу слов’ян та автохтонності (див. Автохтони) русинів Закарпаття. Праця Б. — визначна пам’ятка укр. к-ри взагалі та істор. науки зокрема, вона поклала поч. вивченню історії й духовного життя Закарпаття місц. істориками-краєзнавцями. П. у м. Ужгород, похований в Мукачівському монастирі. Тв.: Brevis notitia fundationis Theodori Koriathovits... in monte Csernek ad Munkacs. Cassoviac, 1799, 1804—05. Літ.: Данилюк Д., Ілько В. З історії заселення та розвитку культури Закарпаття в добу феодалізму (до середини XIX ст.). Ужгород, 1990; Нариси історії Закарпаття, т. 1. Ужгород, 1993; Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку ХХ ст.). Ужгород, 1997. С.В. Віднянський.
Криму. На 6-й виставці предметів, вивезених з Росії (1901), експонував речі з розкопок В.Хвойки і власних розкопок, зокрема, дукачі, дві старовинні вишивані жін. сорочки. Писав про фібули 7 ст. в Україні (1908). Товаришував з В.Горленком, про якого написав брошуру «Une page de critique littйraire sur l’Ukraine» (1904). Чл. Моск. археол. т-ва (1890). Чл.кор. Т-ва любителів давнього письменства (1898).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Базилевич Георгій Дмитрович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
