БАГАЛІЙ-ТАТАРИНОВА Ольга Дмитрівна (07.10.1890—1942) — укр. історик, архівіст, бібліограф, бібліотекознавець. Донька акад. Д.Багалія, його секретар і помічниця. Н. в м. Харків. Закінчила історико-філос. ф-т Вищих жін. курсів у Москві (1914), тримісячні курси бібліотекарів (1918) та архівознавчі курси у Харкові (1923). 1918—33 (з перервою) — бібліотекар б-ки ім. В.Короленка в Харкові. 1920—25 — асистент каф-ри рос. історії, зав. кабінетом історії України Харків. ін-ту нар. освіти. Читала курси історіографії Росії та історію соціальних рухів у Росії. 1922—27 — архівіст (з перервою) Харків. істор. архіву. Впорядковувала, описувала і виявляла документи з історії масонства, декабристів на Слобідській Україні (див. Декабристів рух), військових поселень у Пд. Україні в 1-й пол. 19 ст. Одночасно 1922—25 — аспірантка, 1925—33 — секретар істор. секції, н. с. Харків. н.-д. каф-ри історії укр. к-ри (з 1930 — Інститут) ім. акад. Д.Багалія. 1930— 34 — позаштатний співробітник Комісії для виучування соціально-екон.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «БАГАЛІЙ-ТАТАРИНОВА» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
