АРХІЄРЕЙ (від грец. Pсчй — головний, старший та kесеэт — духовна особа, священик) у правосл. церкві (див. Православ’я) спільна назва вищих церк. ієрархів (єпископ православний, архієпископ, митрополит, патріарх). А. править єпархією, висвячує священиків, дияконів, призначає священнослужителів на парафії, вирішує незгоди між мирянами та ієреями. За Старим Завітом, А. — вищий жрець, первосвященик. Новий Завіт так іменує Ісуса Христа.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРХІЄРЕЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
