АРМІЯ КРАЙОВА (АК) — польс. підпільна військ. орг-ція, що діяла на окупованій гітлерівцями тер. Польщі та Західної України й Зх. Білорусі в часи Другої світової війни. Ств. 14 лют. 1942 шляхом об’єднання «Союзу збройної боротьби» з ін. конспіративними польс. формуваннями. Підпорядковувалася Верховному головнокоманд. та урядові Польщі на еміграції, що з лип. 1941 перебував у Лондоні. Рішення щодо поточних дій приймалися у Варшаві гол. комендантом АК. Функції коменданта виконували Ст.Ровецький («Грот») — до 30 черв. 1943, Т.Коморовський («Бур») — до 2 жовт. 1944, Л.Окулицький («Неджвядек») — до часу видання наказу про розформування АК 19 січ. 1945. На відміну від парт. боївок (батальйонів хлопських — БХ, Народових сил збройних), АК мала заг.-держ. характер і була єдиною силою, що формально могла вважатися продовжувачем традицій довоєн. Війська Польського. Після нападу Німеччини на СРСР і вступу останнього до антигітлерівської коаліції польс. емігрантський уряд, а потім і АК були змушені визнати СРСР — свого колиш. ворога — союзником. Офіційно Польща вела війну лише з гітлерівською Німеччиною.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АРМІЯ КРАЙОВА (АК)» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
