АРІСТОВ Федір Федорович (26(14). 10.1888—05.11.1932) — рос. вчений-славіст, літературознавець, історик, етнограф. Н. в м. Варнавіно Костромської губ. (нині с-ще міськ. типу Нижегородської обл., РФ) в родині службовця. Закінчив екон. від-ня Моск. комерційного ін-ту та історико-філол. ф-т Моск. ун-ту (1912). Учасник Першої світової війни. Викладав історію, літ. та ін. предмети у Тифліському ун-ті (1918—20), Феодосійському ін-ті нар. освіти (1920—22), з 1922 — проф. Моск. ун-ту. Як учений займався переважно дослідженням історії та к-ри зх.-укр. земель, вивчав творчість і культ.-освіт. діяльність М.Глушкевича, Б.Дідицького, А.Добрянського, О.Духновича, А.Кралицького, І.Раковського, І.Шараневича, Ю.Яворського та ін. Автор понад 200 праць з проблем слов’янознавства, що містять чималий фактичний матеріал і позначені панславістською (див. Панславізм) та москвофільською (див. Москвофільство) орієнтаціями. Серед них — 3-томна праця «Карпаторуські письменники» (М., 1916), в якій вміщено ґрунтовний нарис «Історія Карпатської Русі».
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Арістов Федір Федорович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
