АРИСТОВ Микола Якович (1834—07.09(26.08).1882) — історик. Н. в Тамбовській губ. Закінчив Казанську духовну акад. (1858), де під впливом рос. історика А.Щапова сформувався його інтерес до істор. науки. Викладав рос. історію в ун-тах: Казанському (1867—69), Варшавському (1869—73), Харків. (1873—75). З 1875 — проф. Ніжинського історико-філол. ін-ту ім. кн. О.Безбородька. Одним із перших звернувся до вивчення екон. історії часів Київської Русі (магістерська дис. 1866), нар. рухів (докторська дис. 1871). Займався також дослідженням давньорус. літописів, зокрема церк.-істор. аспектів їх змісту; проблемами розвитку рос. істор. науки, нар. побуту та фольклору. Присвятив ґрунтовну працю істор. значенню тв. М.Гоголя, брав діяльну участь у роботі Археогр. комісії й етногр. від. Рос. геогр. т-ва, делегат кількох археол. з’їздів, чл. Моск. археол. т-ва (з 1869). П. у м. Ніжин. Тв.: Промышленность Древней Руси. СПб., 1866; Хрестоматия по русской истории для изучения древнерусской жизни, письменности и литературы от начала письменности до XVI в. Варшава, 1870; Московские смуты в правление царевны Софьи Алексеевны. Варшава, 1871; Разработка русской истории в последние двадцать пять лет. «Исторический вестник», 1883, № 9; Сочинения Н.В. Гоголя со стороны отечественной науки. СПб., 1883; Первые времена христианства в России по церковно-историческому содержанию русских летописей. СПб., 1888. Літ.: Языков Д.Д. Обзор жизни и трудов покойных русских писателей, вып. 2. СПб., 1885; Русский биографический словарь, т. 2. СПб., 1900; Цамутали А.Н. Николай Яковлевич Аристов. «Труды Ленинградского отделения Института истории АН СССР», 1963, вып. 5. Е.М. Піскова.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Аристов Микола Якович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
