АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ, Андрій Юрійович Боголюбський (бл. 1120—30.06.1174) — кн. вишгородський, пересопницький, владимиро-суздальський (1155—74). 2-й або 3-й син Юрія Долгорукого, внук Володимира Мономаха. Мати — дочка половецького хана Аепи Осеневича. Перша дружина не відома, друга — осетинська княжна. На політ. сцену А.Б. вийшов у серед. 1140-х рр. 1147 разом з братом Ростиславом ходив за наказом батька на Рязань (Рязань давня — нині археол. пам’ятка, поблизу сучасного м. Спаськ-Рязанський Рязанської обл., РФ). Під час війни за Київ між Юрієм Долгоруким і його небожем Ізяславом Мстиславичем 1148—51 А.Б. підтримував батька. Коли батько сідав на київ. престол, він наділяв синів володіннями в Пд. Русі. 1149 А.Б. одержав від батька Вишгород, а 1150, замість нього, Туров, Пінськ (нині с-ще міськ. типу і місто в Білорусі), Дорогобуж і Пересопницю, але 1151 до Києва повернувся Ізяслав, і А.Б. втратив ці володіння. У берез. 1155 Юрій знову став вел. київ. князем і дав А.Б. Вишгород, де завжди сиділи старші сини київ. володарів, перші кандидати на київ. престол. Однак А.Б. не бачив для себе перспектив у Києві. 1155 він без згоди батька залишив Вишгород і перебрався до Владимира на Клязьмі (нині м. Владимир, РФ). Після смерті батька 1157 А.Б. витіснив із Ростова (нині місто Ярославської обл., РФ) і Суздаля (нині місто Владимирської обл., РФ) своїх молодших братів Михалка і Всеволода і об’єднав під своєю рукою пн.-сх. руські землі, ставши вел. кн. Владимиро-Суздальського князівства. Своєю столицею він зробив м. Владимир, яке укріпив і прикрасив, збудувавши новий дитинець, гол. ворота якого були зведені за зразком київ. Золотих воріт і одержали ту саму назву, а також величний Успенський собор. Сам А.Б. жив у замку неподалік від Владимира в с. Боголюбово (нині
с-ще міськ. типу Владимирської обл., РФ). А.Б. продовжив політику батька, намагаючись підкорити собі Новгород Великий і порядкувати в Пд. Русі. Він вигнав до Візантії чотирьох своїх братів разом з їхньою матір’ю, другою дружиною Юрія Долгорукого. По смерті київ. кн. Ростислава Мстиславича, свого брата в перших, А.Б. доручив синові Мстиславу заволодіти Києвом, що той і зробив 12 берез. 1169 разом з черніг. Ольговичами й ін. пд.-рус. князями. У Києві А.Б. посадив свого брата Гліба. 1173 він безуспішно боровся із смоленськими князями Ростиславичами за Київ і Київ. землю. Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти А.Б. Князь був забитий боярами в ніч проти 30 черв. 1174 у Боголюбові. Канонізований РПЦ. М.Ф. Котляр.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНДРІЙ БОГОЛЮБСЬКИЙ» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
