НГЕЛОВИЧ Антін (14.04.1756— 09.08.1814) — укр. греко-катол. церк. діяч. Н. в с. Гринів (нині село Пустомитівського р-ну Львів. обл.) у сім’ї священика. За рекомендацією єпископа Льва Шептицького посланий на навч. до нововідкритої ген. духовної семінарії для греко-католиків «Барбареум» у м. Відень, яку закінчив 1781 зі ступенем д-ра богослов’я. Висвячений на священика 1783. Від 1783 канонік, перший ректор новозаснованої Греко-католицької духовної семінарії у Львові (1783, 1787—96), проф. догматики Львів. ун-ту (1784—87), ректор ун-ту (1796—97), від 1796 — єпископ Перемишльський, 1798 — Львів., від 1804 — єпископ Холмський. Спільно з Михайлом Гарасевичем домігся відновлення Галицької митрополії (1808). Від 1808 — митрополит Галицький. Був ініціатором заснування греко-катол. парафій на Буковині (у Чернівцях, Сучаві, нині місто в Румунії, та ін.). Окрім пастирських листів, видав польс. мовою політ. брошури антинаполеонівського спрямування «Хто є наступальною стороною: Австрія чи Франція?» (1805), «Роздуми австрійського патріота з приводу деяких статей у закордонних газетах» (1809). Під час франкопольс. наступу 1807—09 та тимчасової окупації Львова у трав.— черв. 1809 польс. військом ген. Олександра Рожнєцького, який воював на боці Наполеона I, відмовився від присяги франц. імператору і покинув місто
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНГЕЛОВИЧ АНТІН» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
