АЛЕКСАНДРОВ (Александрів, Олександрів) Володимир Степанович (02.07(20.06).1825—10.01.1894 (29.12.1893)) — лікар, літератор, музикант, фольклорист, краєзнавець. Д-р медицини (1859). Н. в с. Бугаївка (нині село Iзюмського р-ну Харків. обл.). Син сільс. священика Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака». Навч. в Куп’янському духовному уч-щі, Харків. колегіумі (семінарії) та Харків. ун-ті, по закінченні якого (1853) виконував обов’язки військ. лікаря у піхотному полку, потім у Варшавському та Седлецькому госпіталях, саперному батальйоні, а 1860 повернувся в Україну лікарем уланського полку в Чугуєві, був старшим ординатором місц. госпіталю, 1867 обійняв посаду харків. міськ. лікаря. Від 1879 — знову в армії, служив старшим лікарем резервного батальйону в Харкові, старшим лікарем Керченського лазарету, дивізійним лікарем у Полтаві та Харкові.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Олександрів Володимир Степанович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
