АВДИКОВИЧ Орест Львович (псевд. — Данило Троян; 06.02. 1876—28.10.1918) — укр. педагог, письменник, літературознавець. Н. в с. Сороки (нині село Бучацького р-ну Терноп. обл.). Навч. у Гірничій акад. м. Леобен (Австрія), закінчив філос. ф-т Львів. ун-ту (1901). Працював учителем г-зії у м. Перемишль (нині м. Пшемисль, Польща). А. — автор збірок оповідань «Поезія і проза» (1899), «Метелики», «Нетлі» (1900), «“Моя популярність” та інші оповідання» (1905), «Ой, у рідному краю та на дикому полі» (1918). Оповідання А. переважно побутово-психологічного характеру, в них реалістична манера поєднана з елементами символізму. Автор вміло схоплює конфліктні ситуації, ставлячи героя перед необхідністю внутр. вибору. У тв. останніх років звучать антивоєнні мотиви. Відомий також як автор літ.-критичних розвідок «Огляд літературної діяльності Олександра Кониського» (1908) та «Форма писань Маркіяна Шашкевича» (1911). П. у м. Відень, похований у Перемишлі. Літ.: Крушельницький А. Посмертні оповідання Ореста Авдиковича. «Нові шляхи», 1929, № 4; Нахлік Є. Авдикович Орест Львович. «Українська біографістика», 1996, вип. 1. М.М. Ільницький.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Авдикович Орест Львович» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
