АБДУЛ-ГАМІД І (20.05.1725— 07.04.1789) — султан Османської імперії (1774—89). За його правління продовжувалася військ. боротьба з Австрійс. імперією (див. Австрія) та Російською імперією за територіальні володіння на Балканах та у Пн. Причорномор’ї. А.-Г. I намагався реформувати осман. армію: запросив до країни іноз. військ. спеціалістів та розпочав ліквідовувати сипахійську систему, за якою військ. ленники одержували в пожалування землю, й реорганізовувати яничарський корпус (див. Яничари). Після поразки від рос. армії під м. Козлуджі (нині с. Суворово, побл. Варни, Болгарія) 20(09) черв. 1774 доручив великому візирові Мугсину-заде підписати з Росією Кючук-Кайнарджійський мирний договір, що припинив російсько-турецьку війну 1768—1774 і фіксував відділення Кримського ханства від Осман. імперії (остаточно воно перейшло до Росії 1783) разом з тер. Крим. п-ова і причорномор.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АБДУЛ-ГАМІД І» з дисципліни «Енциклопедія історії України»
