Померла після 1074 (остання згадка у Хроніці Я.Туроці) і до 1094 р. (в датованому цим роком документі про неї згадано як про покійну). За даними Хроніки Яноша Туроці, вона похована в монастирі Адмунт [Агмунд] в Австрії (звідси версія її імені — Агмунда), що далеко не безперечно. Король Андрій і їх син Давид поховані у Тихані, де Давид був абатом (456). С.Висоцький допускав, що там же похована і Анастасія (477, с.99-100). В Угорщині королева заклала два монастирі східного обряду — в Тормові (комітат Біхар) і біля Вишеграду. Можливо, що вона похована в одному з них. Хоча, померши у вигнанні, Анастасія могла бути похована і за межами Угорщини. У 1046 р. була видана заміж за угорського короля Андрія І (1046-1061 рр.). Ця дата прийнята більшістю дослідників і офіційною угорською історіографією. В.Королюк та Я.Вароді-Штернберг вважали за можливе датувати шлюб 1039-40 рр., беручи до уваги не зовсім певні відомості, що їх дочка Аделаїда (Адельгейда) народилась ще в Києві. Андрій з братом Левенте, покинувши Угорщину, спочатку шукали підтримки на Волині, потім серед печенігів, а вже пізніше потрапили до Києва. У 1046 р. угорська знать, незадоволена королем Петром Орсеоло, закликала герцогів на батьківщину. Безперечно, що приймаючи на службу угорських принців, Ярослав мав стосовно них певні політичні плани. Згідно І.Фесслера принц Андрій брав участь у походах проти печенігів, ятвягів і чуді. Але його шлюб із старшою дочкою Ярослава до 1046 р., поки шанси на угорський престол не стали реальними, навряд чи був можливим. Цей шлюб, безперечно, допоміг Андрієві утвердитися на угорському престолі. У джерелах не названо ім'я дружини короля. • Уперше Анастасією назвав королеву угорський історик Д.Прай (1723-1801 рр.), цю версію прийняли М.Карамзін, С.Соловйов, М.Вертнер і М.Баумгартен. Останнього за це критикував Д.Расовський. Але, на наш погляд, немає ніяких підстав не вірити педантичному і критичному джерелознавцю Праю, який зібрав тисячі документів з угорської історії. Анастасія була помітною фігурою (по смерті мужа вона допомагала синові Шоломону здобути престол, вийшла вдруге заміж за імперського дипломата графа Пото, була регеншею) і малоімовірно, щоб її ім'я не збереглося (2099; 1925; 1832).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «АНАСТАСІЯ ЯРОСЛАВНА» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
