Народився 1024 р. Загинув 3.10.1078 р. у битві на Нежатиній Ниві (112, стб. 184). Був похований у мармуровій раці в Десятинній церкві. Князь турівський (1042-1052 рр.), новгородський (1052-1054 рр.) і київський (21.03.1054 -14.09.1068; 04.1069 — 22.03.1073; 15.07.1077 — 3.10.1078). У 1042 р. одружився з Гертрудою, дочкою польського короля Мєшка II (1739, tabl.2, р.13). Не зумів утримати в своїх руках спадщину батька. Мав проблеми з киянами і печерськими монахами. Мусив розділити владу з братами. При ньому була прийнята «Правда Ярославичів» (1072 р.) — перша кодифікація руського права, яка дійшла до нас. Втративши Київ вдруге, в пошуках допомоги через маркрафа Східної марки Дедо II вступив у контакти з римським папою Григорієм VII (1073-85 рр.). Папа коронував у Римі королівською короною його сина Ярополка і надав останньому лен святого престолу Руське королівство (булла папи від 17.04.1075 р.). Реалізувати цю спробу закріплення Київської Русі за однією гілкою династії шляхом зміни порядку успадкування не вдалося. Сам Ізяслав не ризикнув обнародувати на Русі цей акт (175, с.347-352; 859, кн.1, с.23-38; 533; 988, с.330-333; 1600; 566, с.34-70; 842, с.84;-1336; 1499, с. 147-150; 1108, с. 122-126; 1287, с.170-174; 1711, с.61-62; 1713, с. 142-164; 577, с.65; 1312, с.85-108; 1495, с.106-108, 129-131; 1331, с.84-87). Ізяслав був високого зросту і могутньої будови, мав красиве обличчя і м'ягкий незлобний характер. Гертруда-Олісава по смерті мужа жила у сина Ярополка на Волині, потім у другого сина Святополка в Турові. Разом з Святополком повернулася до Києва, де і померла у віці близько 80 років 4.01.1107 р. На стіні св.Софії у Києві С.Висоцький знайшов її граффіті: «Господи помози рабі своєй Олісаві Святополчі матері, руський княгині.» (477, с.42-44).
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ІЗЯСЛАВ-ДМИТРО ЯРОСЛАВИЧ» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
