У 969 р., коли Святослав поставив Ярополка київським князем, йому було не менше 10 років. Батько розглядав Київське князівство лише як уділ, котрий мав коритися новій столиці у Переяславці на Дунаї. Польський хроніст Длугош, який, можливо, використав пізніше втрачене Перемишльське зведення, писав, що Святослав наказав кожному синові задовольнитись своїм уділом і не втручатись у території сусіда. Цю версію приймали М.Карамзін, Е.Перфецький, М.Тихомиров, Ю.Лимонов. Допускав її і О.Шахматов. Рішуче відкидав таку можливість тільки К.Бестужев-Рюмін. За вплив на Ярополка йшла боротьба між язичниками і християнами, які складали давнє коло княгині Ольги, в якому виріс Ярополк. Юний київський князь мусив балансувати між ними. В Іоакимовому літописі: «Ярополк же бе муж кроткий и милостивый ко всем, любляще христианы и асче сам не крестися народа ради, но никому не претяше.» Згідно повідомленнями Ламберта Ашаффенбурзького у 973 р. в Кведлінбурзі при дворі імператора Оттона І перебувало руське посольство з багатими дарами. Тривала конфронтація з Візантією. У військових колах ще живою була версія Святослава про християн як про візантійських шпигунів. Тому київські християни мусили звертатися до противників Візантії. Але сама по собі спроба повернутися до політики часів Ольги (навіть якщо це був просто дипломатичний зондаж) симптоматична. З часом перевагу в оточенні князя здобули Святославові ветерани на чолі з Свенелдом, які і підштовхнули юного Ярополка до боротьби з братами за верховну владу. О.Шахматов без достатніх основ відносив події 980 р. до 970 р. Зараз немає необхідності доводити, що у даному випадку його реконструкція невірна. Шкода, що і в новійших роботах іноді з'являється без будь-яких застережень віднесення подій до 970 р. Після падіння Полоцька і загибелі князя Рогволода, Ярополк спочатку зачинився у Києві, а потім з дружиною втік до замку Родень у гирлі р.Рось (нині городище поблизу с.Пекарі Канівського р-ну Черкаської обл.). Володимир обложив Родень. Воєвода Блуд радив піти на переговори, другий боярин Варяжко, навпаки, пропонував продовжувати боротьбу, спуститись по Дніпру і найняти печенігів. Ярополк послухав Блуда. Обидва брати мали зустрітися, але по дорозі на цю зустріч князь Ярополк був підступно вбитий. Сталося це 11.06.980 р. (261, 1.1, р.306-424; 407, с.89-105; 956, с.234-259; 684, ч.1-2,с.1-39,ч.34,с.377-402; 1953,5.105-107; 1145, с.37-64; 1001,с.103-110; 805, с.187; 436, С.104-114; 500, с. 19-20). Курган Х-ХІ ст. з князівським похованням за християнським обрядом, розкопаний в урочищі Королевіно біля Таганчі (Канівський р-н) досить вірогідно був могилою князя Ярополка (2017, s.232-296). Статтю про перенесення останків Ярополка у Десятинну церкву міг дописати благочестивий літописець у тому місці, де повідомлялось про перенесення останків Олега. Ярополк був ініціатором братовбивчої війни, він організував загибель Олега і не личило ховати його поряд з останнім. Виступ Володимира проти Ярополка офіційно був пімстою за смерть Олега і відновленням справедливості. Не дуже вірогідним виглядає перенесення останків Ярополка і в часи Ярослава Мудрого. Ярослав був вихований тим самим Блудом, який був одним з винуватців загибелі князя Ярополка. Зрештою і гробниця Ярополка в Десятинній церкві, якщо вона там була, могла бути просто кенотафом. Фіксація точної дати загибелі Ярополка, майже без сумніву, зроблена сучасником — християнським літописцем, що є побіжним свідченням хрещення самого Ярополка. Тому його могли таємно похоронити за напівхристиянським звичаєм біля Таганчі в околицях Роденя. Ярополк був одружений з грекинею «розстриженою черницею». Вбачати у ній візантійську принцесу, як часом пропонують, принаймні абсурдно. Святослав вивіз цю дівчину з якогось болгарського монастиря, зрозуміло, не за її красу — вона, напевно, була зв'язана з якимось можновладним родом, представники якого відігравали певну роль у планах Святослава по організації дунайської імперії. Її видали за Ярополка, але цей шлюб після загибелі Святослава втратив будь-який політичний сенс. Тому нічого дивного немає і в тому, що велися переговори про його шлюб з Рогнедою. Цей шлюб мав скріпити вигідний союз з Полоцьком напередодні вирішальної сутички з Володимиром. Крім того відсутність спадкоємців у Ярополка не могла не хвилювати його оточення.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «ЯРОПОЛК СВЯТОСЛАВИЧ († 11.06.980)» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
