КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПОМ'ЯНИК. СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ КНЯЗІВСЬКИХ ІМЕН
Києво-Печерський пом'яник один з небагатьох, який зберігся в оригіналі (див. Республіканська історична бібліотека України. Відділ стародруків. Ч. 13672). Ця величезна книга на 288 листах, з яких 215 списані іменами, була розпочата у 1483р. (1530, с.28). За висновками С.Голубєва, який першим опублікував пам'ятку, вона була закінчена у 1526 р. (52, с.ІХ) 3 останнім не можна погодитися: записи пам'яті князя Костянтина Івановича Острозького, який помер у 1530 р., та княгині Анни Крошинської, яка померла не раніше 1531 р., дозволяють верхню межу формування пам'ятки продовжити до 1531 р. Києво-Печерський монастир був головною святинею для українських, білоруських та литовських князівських і магнатських родин. Зрозуміло, що кожен, хто міг, вносив відповідні пожертвування і записував свою родину до пом'яника цього монастиря. Навіть московські та інші російські князі робили такі пожертвування і записи. Безперечно, що при створенні пом'яника використовували і більш ранні синодики, які були в монастирі на час складання пам'ятки. Ми приводимо текст пом'яника за публікацією С. Голу бєва, виділивши тільки князівські родини (52, с.І-ІХ, 1-88). Помічені помилки зазначені при аналізі тексту. Комплексне дослідження пам'ятки вимагає окремої праці. Величезна кількість імен, розміщених без дотримання хронології і додаткових вказівок, часто об'єднаних зовсім випадково в одну групу, повтори цих імен в інших місцях дуже ускладнюють дослідження цього пом'яника у порівнянні з двома попередніми.
[с. 6] Рід князя Михайла Івановича Деревипського: [1] кн. Дмитра, [2] кн. Івана... [далі імена без титулів-Л. В.] [с. 6-7] Помяни князі наші великі: [3] кн. великого Володимира, нареченого у хрещенні Василем, [4] кн. великого Ольгерда, нареченого у хрещенні Дмитром, [5] кн. великого Вітовта, нареченного у хрещенні Олександром, [рядок підчищений — Л.В.] [6] кн. великого Семена, [7] великого князя Данила, [8] великого князя Івана, [9] великого князя Дмитра, [10] великого князя Василя, [11] великого князя Василя, [12] великого князя Василя, [13] великого князя Семена, [14] великого князя Федора, [15] великого князя Івана, [16] великого князя Семена, [17] великого князя Олександра, [18] великого князя Дмитра, [19] великого князя Скіргайла, нареченого у святім хрещенні Івана, [20] великого князя Володимира Київського і сина його Олександра Київського, нареченого в іноцех Алексій і сина його князя Семена Київського, [21] князя Василя, [22] князя Івана, [23] князя Андрія, [24] князя Івана, [25] князя Гліба, [26] князя Ольгіианта, нареченого в святім хрещенні Михайла в іноцех Євфімія, [27] князя Ольгімонтовича Івана і сина його Андрія, [28] князя Семена Івановича, [29] князя Семена і сина його князя Юрія і сина його князя Василя, [30] князя Івана, [31] князя Данила, [32] князя Гліба, [33] князя Андрія, [34] князя Семена, [35] князя Дмитра, [36] князя Давида, [37] князя Дмитра, [38] князя Володимира, [39] князя Андрія, [40] князя Василя, [41] князя Івана, [42] князя Михайла, [43] князя Федора, [44] князя Романа, [45] князя Семена, [46] князя Василя, [47] князя Івана, [48] князя Семена [кін., дописано Акілой-Л. В.] [с. 7] Рід княгині Юліани Юр 'свої: [49] великого князя Володимира Київського, [50] князя Олександра, [51] князя Семена, [52] пом 'яни убієнни князя Михайла Олександри, [53] князя Івана Юрійовича, [54] князя Івана Ольгімантовича, [55] князя Семена, [56] князя Юрія, сина его [57] князя Василя, князя Семена Юрісви, княгиню Анастасію і сина їх князя Лева, [58] князя Юрія, [59] княгиню Феодосію, [60] княгиню Анастасію, [61] княгиню Авдотію, [62] княгиню Агрипину, [63] княгиню Василису іноку Оулиту, [64] архімандрита Іоасафа, [65] архімандрита Варлаама, [66] іноку Феодору, [67] княгиню Марію, [68] князя Федора, [69] княгиню Марію, [70] князя Івана, [71] княгиню Апастасію, [72] князя Василя, [73] княгиню Анну, [74] князя Івана, [ 75] князя Юрія, [76] князя Олександра, [77] князя Гліба, [ 78] князя Григорія, [79] княгиню Марію, [80] князя Семена, [далі імена без титулів -Л.В.] [с.10-11] Рід князя Дмитра Одинцевича... Се рід княгині Феодосії Буйницької... Рід князя Василя О строка [Острозького ?-Л.В.] [81] князя Данила, [82] князя Федора, [83] князя Олександра, [83 А] князя Івана, [84] князя Алексія, [85] князя Андрія, [86] князя Івана, [87] князя Семена, [88] князя Івана, [89] князя Олександра, [90] князя Івана, [91] княгиню Анну, [92] княгиню Василису, [93] в іночеському чині княгиню Агафію, [94] княгиню Феодору, Івана, Семена, Анну, Івана, Гервасія, Азарію [с. 11] А се рід князя Івана Семеновича Кобринського: князя Федора, Романа князя... князя Гліба, князя Данила, князя Данила, князя Андрія, князя Семена, Кондрата [с. 11] Рід князів Корецьких: [95] князя Гліба, [96] князя Патрикія, [97] князя Иосифа, [98] князя Василя, [99] князя Федора, [100] князя Михайла, [101] князя Олександра, [102] князя Лева, [103] князя Івана, [104] Євлашка, [105] князя Федора, [106] князя Миколу, [107] князя Василя, [108] князя Василя, [109] князя Лева, [110] князя Семена, [111 ] князя Івана, [112] князя Андрія, [113] княгиню Авдотію, Василя, Василя, Прокопа, Василя, Кузьму, Івана, Івана, [114] князя Семена, Петра, Вокла, Івана, Івана, Зиновія... Рід князя Трубецького... [с. 12] Рід князя Івана Козловського: [115] князя Івана, [116] княгиню Оуліти [?], [117] князя Івана, [118] княгиню Христину, [119] князя Андрія, [120] князя Василя, [121] Миколу, княгиню Софію, Макарія Рід князя Буйницького: [122] князя Івана, [123 ] князя Лева, Корнила, [124] князя Івана [с. 14] Рід князя Мизайла Дмитровича Вяземського... [с. 23] Рід князя Юр'єво Святополка... Рід князя Сангушки Федорови: [125] князя Іоакима, [126] князя Василя, [127] князя Ананія, [далі імена без титулів Л.В. ] [с.25] [128] Рід князя Семена Олександровича Київського і княгині его Марії і сина його князя Василя Семеновича, [129] князя Олександра, [130] князя Андрія, [131] князя Іллю, [132] князя Володимира інока, [133] князя Олександра, [134] князя Семена, [135] князя Михайла, [136] князя Івана, [137] князя Романа, [138] князя Олександра, [139] князя Михайла, [140] князя Петра, [141] князя Іллю, [142] князя Семена, [143] князя Владислава, [144] князя Петра, [145] князя Стефана, [146] князя Михайла, [147] княгиню Анну, [148] княгиню Олександру, [149] княгиню іноку Марину, [150] княгиню іноку Анастасію, [151] княгиню велику Софію, [152] княгиню іноку Анастасію, [153] княгиню Софію, [154] княгиню Марію, [155] княгиню Василису, [156] княгиню Анну, [157] княгиню Воїну, [158] княгиню Авдотію, [159] княгиню Марію, [160] княгиню іноку Анну, [161] княгиню Анастасію, [162] княгиню Марину, [163] княгиню Євфросинію, [164] княгиню Федору, митрополита Григорія, архімандрита Миколу, Івана, Мисаїла, інока Ігнатія, інока Герасима, інока Германа, інока Іону, архімандрита Іосафа, [165] княгиню Анастасію, Агафію, Апастасію, Ірину, Василя, Юліанну, Стефаниду, Лукіяна, Фестинію, [166] князя Фому, Феодосію, Федора, Василя, Агафію, Семена, Івана [с. 26] Рід князів Мосальських... [с. 29] Рід князів Полубенських: [167] князя Федора [с. 30-31] князь великий Іван Васильович Московський вписав..., [с. 31] Рід князя Воротинського: [168] князя Федора, [169] княгиню Марію, [170] князя Василя, Феодосію, Василя, Ісидора, Кіндрата, Євладія, Мокія, Василя, Анну, Андрія, Івана, Никифора, Фофана, Федора, Парасковію, Авдотію, Якова, Пеланію, [171] князя Данила, [172] князя Федора, Івана, Акулину, Марію, Давида, Лукіана, Андрія, Анну, Лукіана, Павла, Мамелфу, Івана, Романа [с. 31-32] Рід князя Дмитра Івановича Путятича: [173] князя Дмитра, [174] князя Данила Друцького, [175] князя Михайла, [176] князя Михайла, [177/ князя Семена, [178] князя Івана [179] князя Олександра, [180] князя Гліба [181] князя Івана, [182] князя Григорія, [183] князя Івана, [184] князя Василя, [185] князя Дмитра, [186] князя Василя, [187] князя Андрія, [188] князя Михайла, [189] князя Федора, [190] князя Михайла, [191] князя Івана, [192] князя Василя, [193] князя Івана, [194] князя Федора, [195] княгиню Марію, [196] княгиню Фетинію, [197] княгиню Марію, [198] княгиню Анну, [199] княжну Соломонію, [200] княгиню Марію, [201] княгиню Юліанну, [202] князя Дмитра, [203] княгиню Марію, [с. 32] Рід князів Трубецьких... [с. 34] Рід князя Василя Мамая Львовича: [204] князя Льва, [205] інокиню Агафію, Федора, Андрія. [с. 35] Рід княгині Юліани: [206] князя сїЮріяЛугвенісвича, [207] князя Ольгерда, [208] князя Семена Лугвенія, [209] князя Івана, [210] князя Діонісія інока, [211] княгиню Юліаиу Схимницю, [212] Митрофана інока, [далі імена без титулів -Л.В.]. [с.37] Рідкнязя Олександра Сенгоукови [Сангушка-Л.В.], віноцех Алексія: [213] князя Мануїла, [214] князя Семена [далі імена без титулів-Л. В. ]. [с. 39] Рід князя Костянтина Крошенського, казначея смоленського, мати єго і син єго: [215] княгиню іноку Євфросинію, [216] князя Феодосія, [далі імена без титулів -Л.В.]. [с. 40] Рід князя Василеви Семена Ромодановського... Рід князя Івана Юрійовича Трубецького... [с.54] Рід князя Матвія Микитинича: [217] князя Федора, [218] князя Дмитра, [219] князя Федора, [220] князя Івана, [221] князя Микиту, [222] княгиню Євдокію, [223] іноку княгиню Євфросинію, [224] княгиню Анастасію, Семена, Дмитра, [225] князя Льва, [226] Феодосію, [227] княгиню Анастасію, [228] княгиню Мелаю, [229] князя Василя, [230] князя Михайла, [231] князя Петра, [232] Юліану Схимницю, Якова, Семена, Алексія, Фотія, Пилипа, Авдонія. [с. 55] Рід князя Василя Мосальського: [233] інока схимника князя Мисаїла, [234] князя Петра, [235] князя Петра, Івана, Пелагію, Івана, Омеляна, іноку Наталію. [с. 56] Рід князя Василя Семеновича Можайського: [236] князя Семена, [237] князя Семена, [238] княгиню Софію, [239] княгиню Марію, Авдотію. [с. 67] Княгині і князя ЮріяДубровицького: [240] княгиню Уляну, Євдокію, Осія, Олену, Марію, Максима, [с. 69] Рід князя Федора Ярославича: [241] князя Федора, [242] княгиню Олену, [далі імена без титулів -Л.В.]. [с. 70] Рід князя інока Іони Соколинського... Рід князя Костянтина Крошенського з Смоленська: [243] князя Романа, [244] князя Івана, [245] княгиню Іванну, Євпраксію, [246] князя Федора, Юліанну, [247] князя Костянтина, [248] княгиню Анну, [249] князя Василя, Юліанну. [с. 72] Рід княгині Мосальської: [250] іноку Феодосію, іноку Євдокію, Євфимію, іноку схимницю Євфросинію [далі імена без титулів-Л.В.]. [с. 75- 76] Рід князів Крошенських: [251] князя Івана, [252] княгиню Євпраксію, [далі імена без титулів -Л.В.]. [с. 77] Рід князя Вишневецького: [253] князя Михайла, [254] княгиню Агафію, [255] князя Василя, [256] княжну Марію, [257] князя Михайла, [258] княжну Марію, [259] князя Єрофея, Авдотію. [с. 79] Пом 'яни князя Костянтина Івановича, воєводи троцького, преосвященного архієпископа митрополита Иосифа, преосвященного архієпископа митрополита Іони, смиренного єпископа вассіана, смиренного інока ім 'ярек, смиренного інока архімандрита Ісайю, смиренного інока архімандрита їм 'я рек, смиренного інока архімандрита Мисаїла, [260] велику королеву Олену, [261] князя Георгія, [262] князя Дмитра, [263] князя Тимофія, [264] князя Данила, [265] князя Івана, [266] князя Федора в іноцех Феодосія, [267] князя Семена, [268] князя Олександра в іноцех Олексія, [269] князя Андрія, [2 70] князя Василя, [271] князя Данила, [272] князя Івана, [273] князя Георгія, [2 74] князя Івана, [275] князя Семена, [276] князя Івана, [277] князя Федора, [278] князя Семена, [279] князя Федора, [280] князя Пилипа, [281] князя Василя, [282] князя Романа, Андрія, Семена, Івана, [283] князя Семена, [284] князя Георгія, [285] князя Семена, [286] князя Михайла, [287] князя Семена, [288] князя Михаила, [289] князя Івана [?] [290] князя Георгія, [291] князя Василя, [292] князя Федора, [293] князя Федора, [294] князя Георгія, [295] князя Льва, [296] князя Івана, [297] князя Сергія, [298] князя Иосифа, [299] князя Родіола, [300] князя Льва, [301] князя Олександра, [302] князя Дмитра, Петра, Ісремїї, Данила, священноінока Никифора, Фрола, Миколи, Івана, Ілії, Пилипа, Онисифора, Боніфатія, Онисима, Федора, Петра, Никифора, Лукіана, [303] інокиню княгиню Єлизавету, [304] княгиню Феодору, [305] княгиню Агафію в іноцех Агрипину, [306] княгиню Феодору, [307] княгиню Тетяну, [308] схимницю Марфу, [309] княгиню Анну, [310] княгиню Анастасію, [311] княгиню Федору, [312] княгиню Марію, [313] княгиню Юліанію, [314] княгиню Анастасію, [315] княгиню Юліанію, [316] княгиню Мавру, [317] княгиню Анастасію, [318] княгиню Марію, [319] княгиню Софію, [320] княгиню Євфросинію, Марію, Тарасія, Микиту, Федора, Григорія, Марію,..., Василя. [с. 82] Рід князів Соколинських з Волині: [321] князя Михайла, [322] княгиню Юліанію, Марію, Василя, Семена. [с. 84] Рід князя Михайла Васильовича Ромодановського: [323] інока князя Мисаїла, [324] інока князя Вассіана, [325] княгиню Євфимію [далі імена без титулів].
Першим до Києво-Печерського пом'яника внесений рід князя Михайла Івановича Деревинського, що є, звичайно, випадковим. Князь Михайло жив у кінці XV — на початку XVI ст. Походження цієї волинської князівської родини незнане. Можливо, що вони були нащадками болохівських князів, їх прізвище могло походити від болохівського міста Деревич, вперше згаданого під 1241 р. [1] [2] Напевно князь Дмитро був дідом, а князь Іван батьком князя Михайла Деревинського. З інших джерел вони незнані. Наявність у списку імен без титулів може бути свідченням, що ця дрібна князівська родина на початку XVI ст. злилася з земянами та шляхтою, втративши князівське достоїнство. У групу, об'єднану титлом «Пом'яни князі наші великі» потрапили князі з різних періодів та династій, у тому числі і не пов'язані з Києвом. Ця частина пом'яника, напевно, компонувалася редакторами з різночасових записів, при цьому, можливо, закреслювалися імена одних князів, а вставлялися імена інших. [3] Великий князь Володимир, названий у хрещенні Василем († 1015 р.), напевно, був записаний попереду у всіх найдавніших київських пом'яниках. [4] Не підлягає сумніву, що Ольгерд Гедимінович († 1377 р.) був православним. На підставі Києво-Печерського пом'яника можна стверджувати, що його хрестильне ім'я Дмитрій. [5] Вітовт-Олександр Кейстутович († 1430 р.) був внесений у пом'яник разом з іншими великими князями литовськими. Цей рядок був підчищений уже після складання пом'яника, коли настала епоха релігійного протистояння і Вітовтові «пригадали» його перехід у католицьку релігію. [6] У мініблоці великих литовських князів міг бути записаний Семен Євнутович, син великого князя Євнута Гедиміновича, усуненого з престолу Ольгердом. Цей князь востаннє засвідчений підписом під миром з Орденом у 1411 р. (500, с. 147). Можливо також, що це один із записів київського князя Семена Олельковича († 1471 р.), який титулувався «з ласки Божої великий князь київський». [7] Як великий князь Данило міг бути записаний московський князь Данило Олександрович († 1303 р.). Великим князем він не титулувався, але в даному контексті відкриває мініблок московських князів. Напевно вони були внесені у пом'яник після великого пожертвування на користь монастиря у часи Василя Івановича на початку XVI ст. [8] Тут записаний московський князь Іван Данилович Калита († 1340 р.) або його син Іван Іванович Красний († 1359 р.). [9] Тут записано великого московського князя Дмитра Івановича Донського († 1389 р.). [10] Під цією позицією записано великого московського князя Василя Дмитровича († 1425 р.). [11] Великий князь московський Василь Васильович Темний († 1462 р.) був внуком Вітовта Кейстутовича по материнській лінії. [12] Тут, очевидно, записано московського князя Василя Івановича († 1533 р.). [13] Великий князь Семен Гордий († 1352 р.), напевно, мав бути вписаним після Івана Калити (поз.8). [14] Як великий князь Федір міг бути записаний хіба родич московських князів Федір Васильович († 1503 р.), який претендував на престол великих князів рязанських. [15] Тут записано великого князя московського Івана Васильовича († 1505 р.) [16] Тут, схоже, знову записано Семена Гордого (поз. 13). До наступного блоку печерський книжник включив князів різних гілок, які носили титул великих князів володимирських або боролися за нього. Напевно, ці князі у різні часи були вписані до пом'яника, а тільки пізніше об'єднані в один мініблок. [17] Як великий князь Олександр, можливо, записаний великий князь тверський Олександр Іванович († 1425 р.). [18] Під іменем великого князя Дмитра, напевно, був записаний Дмитро Юрійович Шемяка († 1453 р.), який займав престол великих князів володимирських у 1446-1447 рр. [19] Скіргайло-Іван Ольгердович займав київський престол у 1395-1396 рр. Цим записом починається блок, пов'язаний з київськими князями. Розміщені вони без дотримання хронології. Певна закономірність стосується хіба що родинних зв'язків. [20] Володимир Ольгердович княжив у Києві у 1362-1393 рр. Його син Олександр (Олелько) займав київський престол у 1440-1455 рр., про те, що цей князь перед смертю став ченцем під іменем Алексія, з інших джерел не відомо. Його син Семен Олелькович був київським князем у 1455-1470 рр. [21] Найбільш правдоподібно, що під іменем князя Василя у пом'яник був внесений князь Василь Андрійович, який у першій половині XIV ст. тримав Путивльське князівство (500, с.55). У цьому блоці записані князі з путивльської гілки Ольговичів, які правили у Києві у першій половині XIV ст. [22] Нам здається, що тут записано князя Володимира-Івана Івановича з путивльської гілки Ольговичів, який правив у Києві (бл. 1300/1301 — ?). Ця версія, вперше висунута М.Квашніним-Самаріним і підтримана Р.Зотовим, отримала додаткову аргументацію в дослідженням О.Русиної і наших, і може бути прийнятою (504, c. 158). [23] Князь Андрій Іванович — брат Володимира-Івана Івановича та батько путивльського князя Василя Андрійовича, займав овруцький престол на початку XIV ст. (504, c. 159-160). [24] Під іменем князя Івана, напевно, записаний батько Володимира-Івана та Андрія путивльський князь Іван Іванович, який загинув від рук ординців десь у середині — другій половині XIII ст. (504, c. 158). [25] Князя Гліба серед путивльських Ольговичів, пов'язаних з Києвом не було. Однак це ім'я дуже характерне для Ольговичів. У цьому блоку не вистачає двох Ольговичів, які княжили у Києві: Станіслава-Терентія Івановича (? -1324) та Федора Івановича (до 1331 -1362). Гліб — може бути одним з імен Федора Івановича. У такому складі путивльський блок був би практично заповненим. [26] Князь Ольгімант-Михайло Міндовгович Гольшанський займав київський престол у 1324 — до 1331 рр. Пом'яник дозволяє уточнити його хрестильне ім'я (не Борис, а Михайло), що виключає тотожність Івана Борисовича, який загинув на Ворсклі у 1399 р., з Іваном Ольгімантовичем. З пом'яника також стає відомим, що Ольгімант-Михайло закінчив життя як чернець Євфимій. З цього запису починається блок, пов'язаний з князями Гольшанськими. [27] Князь Іван Ольгімантович княжив у Києві у 1396 — після 1401 рр., його син Андрій († після 1422 р.) тримав В'язанське і, можливо, Київське князівство (? — до 1422 р.). З дочкою Андрія Івановича Софією одружився король Владислав-Ягайло. [28] Князь Семен Іванович на прізвисько Лютий, син Івана Ольгімантовича, загинув у 1433 р. [29] Під іменем князя Семена ще раз записаний князь Семен Іванович Лютий. (Тут, можливо, маємо приклад «кухні» печерського книжника, який групував різні записи, часом не завжди вдало). Його син князь Юрій Семенович († 1457 р.) тримав Степанське і Дубровицьке князівства. Внук Семена князь Василь Юрійович помер до 1481 р. [30] Князь Іван, напевно, старший брат Василя Юрійовича — гольшанський і дубровицький князь Іван Юрійович († 1481 р.). [31] Тут записано князя Данила Семеновича Гольшанського († 1435 р.). [32] Тут записано князя Гліба Семеновича Гольшанського († до 1455 р.). [33] Тут записано князя Андрія Семеновича Гольшанського († після 1457 р.). [34] Це, поза сумнівами, трабський князь Семен Семенович Гольшанський († 1455 р.). [35] [36] [37] У цьому мініблоці, на наш погляд, зібрано городецьких князів з династії Турівських Ізяславичів: князя Дмитра, його сина Давида Дмитровича († до 1399 р.) та внука — князя Дмитра (Митька) Давидовича († після 1427 р.) (504, c. 187). Городецькі князі мали ще якісь володіння і в Чернігівській землі (недаремно Давид Дмитрович ручився за Корибута-Дмитра Ольгердовича), можливо, тому їх родина була внесена у Печерський пом'яиик. Наступний блок з десяти князів, схоже, об'єднує нащадків Володимира Ольгердовича і їх родичів, які були претендентами на київський престол у XV ст. Тому цей блок знову відкриває Володимир Ольгердович [38], який уже записаний у пом'нику під поз.20. [39] Це, напевно, наймолодший син Володимира Ольгердовича — могильовський князь Андрій Володимирович († після 1455 р.). [40] Тут міг бути записаний зять Володимира Ольгердовича — кашинський князь Василь Михайлович († 1382 р.). [41] Тут записано сина Володимира Ольгердовича бельського князя Івана Володимировича († після 1446 р.). [42] Тут записаний слуцький князь Михайло Олелькович, внук Володимира Ольгердовича, який претендував на київський престол і був страчений у 1481 р. [43] Тут записано іншого учасника змови 1481 р. бельського князя Федора Івановича, який помер після 1503 р. [44] Князя Романа серед нащадків Володимира Ольгердовича джерела не знають, але це могло бути одне з імен могильовського князя Гліба Андрійовича († після 1455 р.). Ім'я Романа міг носити і незнаний з інших джерел син Івана Володимировича. [45] Під іменем князя Семена, напевно, записано наймолодшого з Бельських — князя Семена Івановича († після 1520/до 1522р.). [46] Під іменем князя Василя записаний син Семена Олельковича пінський князь Василь Семенович († 1496 р.), який теж претендував на Київ. [47] Під іменем князя Івана до пом'яника внесено бельського князя Івана Івановича († до 1476 р.). [48] Під іменем князя Семена, напевно, записано слуцького князя Семена Михайловича († 1503 р.), який теж залишався претендентом на київський престол. Дописане чернече ім'я Акілой вказує на те, що Семен Михайлович, який мав хрестильне ім'я Прохор, перед смертю прийняв чернецтво. Наступний блок включає родину княгині Юліани Юр'євої, тобто Юліанни Юріївни Гольшанської, яка померла у 16-річному віці і була похована у монастирі на Ближніх печерах, а пізніше канонізована. [49] Як великий князь Володимир Київський записаний київський князь Володимир Ольгердович (1362-1393). [50] Як князь Олександр — його син київський князь Олександр (Олелько) Володимирович (1440-1455рр.). [51] Як князь Семен — внук, київський князь Семен Олелькович (1455-1471). [52] Запис «пом'яни убієнни князя Михайла Олександри», відноситься до молодшого брата Семена слуцького князя Михайла Олельковича, який претендував на київський престол і після невдалої змови був страчений у 1481 р. Напевно гілка київських Ольгердовичів була родиною Юліани по материнській лінії. Можливо, що її мати, яку теж звали Юліаною, була сестрою Семена і Михайла Олельковичів, незнаною з інших джерел. [53] Князь Іван Юрійович, безперечно, старший брат Юліани, князь гольшанський і дубровицький, який загинув на ешафоті у 1481 р. разом з Михайлом Олельковичем. [54] Князь Іван Ольгімантович займав київський престол у 1396 — після 1401 рр. [55] Князь Семен Лютий, син Івана Ольгімантовича, загинув у 1433 р. Він був дідом Юліани. [56] Князь Юрій, син Семена Лютого, помер у 1457 р. Він був батьком Юліани. [57] Князі Василь та Семен Юрійовичі — це молодші брати Юліани. Василь помер до 1481 р., а Семен — у 1505 р. Княгиня Анастасія Семенівна Збаразька була дружиною Семена Юрійовича. Про їх сина князя Лева з інших джерел невідомо. [58] Під іменем князя Юрія, напевно, записано ще одного брата Юліани, який помер до 1481 р. [59] Княгиня Феодосія, скоріше всього, дружина князя Юрія Юрійовича Гольшанського. [60] Княгиня Анастасія, очевидно, племінниця Юліани — остання степанська княгиня Анастасія Семенівна, яка померла до 1511 р. [61] [62] [63] Княгині Авдотія, Агрипина і Василиса, яка стала черницею під іменем шоки Оулити, можливо, племінниці Юліани, які померли у першій чверті XVI ст. [64] [65] Архімандрити Іоасаф та Варлаам, напевно, потрапили у цей блок випадково, їх родинне відношення до Гольшанських можна виключити. [66] Хто така інока Феодора теж, навряд, чи пощастить вияснити. Взагалі жіноча половина князівських родин у інших джерелах крім пом'яників відбита дуже фрагментарно. [67] Так само важко виявити, хто саме записаний як княгиня Марія, може це тітка Юліани, дружина трабського князя Семена Семеновича, дочка князя Дмитра Сокири-Зубревицького. [68] Під іменем князя Федора міг бути записаним Федір Іванович Бельський, який брав участь у змові Михайла Олельковича та Івана Гольшанського. Його мати Василиса була дочкою Андрія Івановича Гольшанського, а, отже, князь Федір доводився Юліані троюрідним братом. [69] Княгиня Марія, можливо, сестра Федора Бельського, яка була видана за Івана Ходасевича. Ім'я її з джерел невідоме. [70] Як князь Іван, напевно, записаний старший син Юліани (Уляни) Семенівної Гольшанської та кобринського князя Семена Романовича. Князь Іван Семенович доводився Юліані Юріївні двоюрідним братом. Він помер у 1490 р. [71] Княгиня Анастасія це, напевно, незнана з інших джерел сестра князя Семена Романовича. [72] Князь Василь, можливо, чернече ім'я молодшого брата Івана Семеновича — кобринського князя Романа Семеновича, який помер після 1465 р. за незнаних обставин. [73] Якщо попередні здогадки правильні, то як княгиню Анну записано сестру Івана та Романа-Василя Семеновичів. Вона померла у 1519р. [74] [75] Князі Іван та Юрій, напевно, якісь родичі Гольшанських по жіночій лінії, які жили у XV — на початку XVI ст. Нам не пощастило їх ідентифікувати. [76] Як князь Олександр, можливо, записаний дядько Юліани - князь Олександр Семенович Гольшанський, який помер після 1456 р. [77] Князь Гліб, скоріше всього, його брат князь Гліб Семенович Гольшанський, який помер до 1455р. [78] Як князь Григорій, можливо, записаний князь Григорій Іванович Лукомський, який помер після 1506 р. Він міг бути теж якось пов'язаний з Гольшанськими по жіночій лінії. [79] [80] Ідентифікувати княгиню Марію та князя Семена, які теж, очевидно, були родичами Гольшанських по жіночій лінії, нам не вдалося. У XV-XVI ст. ці імена були дуже поширеними. У Києво-Печерському пом'янику є два блоки, пов'язані з родиною князів Острозьких. «Старший» з цих блоків був сформований у середині XV ст. при житті князя Василя Федоровича Острозького († 1446/ 1450 р.), бо сам цей князь до переліку не включений. Виходячи з цього, і спробуємо розшифрувати цей блок, пам'ятаючи, що від Данила до Івана Острозького якраз засвідчено дев'ять безперечних представників чоловічої половини родини (включаючи двох зятів, імена яких збігаються з іменами у пам'ятці), як і у пом'янику (звісно за винятком батька Василя князя Федора Даниловича, який на час формування запису міг бути ще живим, і його брата Федора-Вацлава, який народився і жив у Чехії, крім того не був православним і на час формування запису, безперечно був живим, бо його смерть сталася після 1459 р.). Поза сумнівами і те, що у приведеному списку хрестильні імена перемішані з княжими. Ми, зрозуміло, у своїх міркуваннях, спираємося на дослідження І.З.Мицька (1121, с.49-56) та наші попередні розвідки (505, табл. 18; 506, с. 12), усвідомлюючи, що вивчення проблеми далеко не вичерпане і залишається дискусійним. [81] Таким чином, виходячи з вищенаведених міркувань, ми пропонуємо ототожнити князя Данила, записаного під цією позицією з Данилом Васильковичем, який, вірогідно, був князем острозьким (до 1340 — після 1366/1370 рр.) та холмським (до 1352 — бл. 1366 рр.). І.Мицько, пропонує вважати цього князя сином Данила Мстиславича, тобто нащадком луцького, а потім і володимирського князя Мстислава Даниловича (1121, с.49-50). Він справедливо вказує на то, що пізніші володіння Острозьких належали до князівства Мстислава Даниловича. Так, але те, що король Юрій Львович титулувався ще і володимирським князем, практично виключає наявність живих нащадків Мстислава Даниловича після 1301 р. Вони б по прямій лінії «по мечу» віддідичили Волинь і без війни Юрію би не вдалося опанувати Володимир і Луцьк. А про таку війну згадали б польські, литовські або орденські джерела. І не мав Юрій Львович династичних підстав для такої війни. Згадаймо, як він уступив Мстиславу Даниловичу зайняте Берестя у 1288 р. Крім того традиція Острозьких вказувала на князя Романа Даниловича як родоначальника. Мстислав Данилович був його рідним братом. Може тому і з'явилася маргіналія у Хлєбніковському списку Галицько-Волинського літопису, на яку вказує І.Мицько. Однак ця приписка не може служити аргументом проти традиції і спадкового права (стосовно нащадків Данила Мстиславича). Ізяслав-Пантелеймон Мстиславич був пращуром всіх нащадків Данила Галицького. Тому і зрозуміла особлива пошана св.Пантелеймона волинськими Мономаховичами. А Острог та Дубно могли бути наданими ще Василькові Романовичу після втрати Слонімського князівства тим же Мстиславом Даниловичем. [82] Князь Федір — острозький князь Федір Данилович († після 1437 р.), син попереднього князя. [83] Князь Олександр — один з синів Данила Васильковича, ім'я якого зустрічається у багатьох пом'яниках (Олександр, в чернецтві Олексій). Ми погоджуємося із здогадкою І.Мицька (1121, с.50, 55), що у цьому фрагменті блоку Острозьких в тексті пом'яника світське ім'я Олександра відділене від його чернечого імені Олексія (поз.84) іменем князя Івана (поз.83 А), яке тут випадкове і дублює наступний запис (поз.86). [85] Андрій, напевно, хрестильне ім'я холмського князя Юрія Даниловича, який загинув або помер близько 1377 р. [86] Князь Іван, напевно, — князь Іван Юрійович Острозькими, який загинув у 1399 р. [87] Князь Семен — його рідний брат Семен Юрійович, який помер у 1376 р. в Холмі. [88] Як князь Іван міг бути записаним князь Іван Олександрович Глинський, який одружився з Анастасією Данилівною Острозькою. Цей князь помер після 1399 р. [89] На думку І.Мицька князь Олександр, записаний під поз.83, це князь Олександр Четвертинський (1121, с.54), тобто знаний з документу 1388 р. князь Олександр Четвертня. Олександра, записаного під поз.89 він не ідентифікує. Походження Четвертинських від Острозьких не підтверджується традицією роду, яка виводила їх від турово-пінських князів. Походження від Острозьких, тобто від Данила Галицького було б більш почесним і Четвертинські, напевно, це б підкреслили. Крім того мали би місце претензії на спадщину Острозьких. Стосовно пінських князів, родинні зв'язки з якими Волинських Мономаховичів безсумнівні і відбиті не тільки у синодиках, ми зупинимося нижче. На нашу думку, князь Олександр Четвертая міг бути записаним під поз.89 як зять Федора Даниловича і муж княгині Феодори, племінниці князя Олександра Даниловича, записаної у цьому блоці під поз.94. [90] Як князь Іван міг бути записаним князь Іван Семенович Путята-Друцький, муж Анастасії Федорівни. Він помер після 1440 р., тобто приблизно якраз перед формуванням запису. [91] Як княгиню Анну записано, очевидно, старшу сестру Данила Васильковича († бл. 1345 р.). Саме її було внесено до Холмського пом'яника, про який мова йшла вище. [92] Княгиня Василиса-дружина Данила Васильковича. [93] Агафія Чурилівна Бродовська була дружиною Федора Даниловича Острозького і матір'ю князя Василя Федоровича. [94] Феодора, напевно, була дочкою Федора Даниловича, незнаною з інших джерел, ідружиною Олександра Четвертні, записаного під поз.89. Єдина родина некняжого походження, з якою на той період Острозькі були пов'язані родинними зв'язками, була родина Бродовських, звідки походила мати Василя Федоровича княгиня Агафія. Тому, напевно, особи без княжих титулів, записані в числі родини князя Василя, належали до Бродовських. З великою долею вірогідності можна припускати, що Анна — мати княгині Агафії, Іван — хрестильне ім'я її діда, а Семен — батька Чурила, Гервасій — брат княгині Агафії, який помер до 8.04.1385 р., тобто до дарчого запису, яким Чурило заповідав село Бродово зятеві князю Федору і його нащадкам (201,1.1, N 2, s.2), Азарія — напевно сестра Агафії, яка, схоже, стала черницею. Наступний блок родини Івана Семеновича Кобринського († після 1491 р.) трохи заплутаний. Цей князь походив від Федора Ольгердовича, яким відкривається блок, та його сина Романа, який йому доводився дідом. А далі, помилково, на думку І. Мицька (1121,51), записані князі Гліб, Данило, Данило, Андрій, Семен та Кондрат (без титулу). Він вважає, що це князі Гліб-Мстислав Данилович, Данило Мстиславич, Данило Данилович, Андрій Данилович (тобто давніша частина блоку Острозьких) та Семен Андрійович, якого він відділяє від холмського князя Семена, і відносить до пінських князів. Нам здається, що для такого висновку підстав недостатньо. Князі Гліб, Данило, Андрій і Семен, напевно, Гольшанські, сини Семена Лютого і рідні брати Юліани, бабусі князя Івана Семеновича Кобринського. Можливо, що, згаданий останнім Семен -ратненський і кобринський князь Семен Романович, батько Івана Семеновича, який помер після 1455 р., а Кондратій-ім'я його тестя князя, батька княгині Феодори. Іншим Данилом, записаним у цьому блоці міг бути князь Дашко Федорович Острозький. Ім'я його дружини незнане. У нашому пом'янику в блоці Гольшанських під поз.71 записана княгиня Анастасія, яка вірогідно була сестрою Семена Романовича, її мужем міг бути Дашко Федорович, який помер до 1420 р., отже міг бути записаним серед Гольшанських, які померли пізніше. Втім, хронологія у пом'яниках витримується дуже приблизно. Ми залишаємо цю проблему відкритою. Наступний блок присвячений родині князів Корецьких. Зрозуміло, що в цей блок могли потрапити тільки ці князі Корецькі, які померли до 1532 р., тобто до остаточного завершення формування тексту Києво-Печерського пом'яника. [95] Як князь Гліб записаний Наримунт-Гліб Гедимінович († 1348 р.). [96] Князь Патрикій Наримунтович († після 1408 р.), був наймолодшим сином Гліба-Наримунта. [97] Иосиф, поза сумнівами, хрестильне або чернече ім'я стародубського і першого корецького князя Олександра Патрикійовича († після 1406 р.). З інших джерел про це невідомо. [98] Під цією позицією записано корецького князя Василя Олександровича, який помер після 1443 р. [99] Федор, дуже вірогідно, хрестильне ім'я князя Богуша Васильовича Корецького, який помер після 1483 р. [100] Михайло, напевно, друге ім'я Івана Васильовича Корецького, який помер до 1502 р. [101] Князь Олександр Іванович Корецький помер у 1519 р. [102] Князь Лев Іванович Корецький помер у 1519 р. [103] Князь Іван Іванович Корецький помер у 1517 р. [104] Княжна Анна Іванівна була видана за Михайла Зброховича-Гулевича. Напевно він записаний у пом'янику як Євлашко. Інших нетитулованих родичів Корецьких просто неможливо відшукати. [105] Князь Федір Іванович Корецький помер у 1522р. [106] Князя Миколу Корецького джерела не знають. Можливо, однак, що у котрогось з п'яти братів був син Микола, який помер малим і через це не потрапив у інші джерела. [107] Князь Василь Іванович Корецький помер у 1519 р. Більше князів Корецьких, відомих джерелам, не було, отже, наступні князі, записані у пом'яник, належали до інших родин, пов'язаних з Корецькими родинними зв'язками. Це перш за все князі Лизиноси та Жижемські. З Василисою Глібівною Лизинос був одружений Іван Васильович Корецький, з Анною Михайлівною Жижемською — його син Федір. Походження інших дружин князів Корецьких невідоме. Але з родоводу Л изиносів відомі тільки батько княгині Василиси Гліб та її діл Лизинос. Брати Анни Михайлівної Жижемської по віку на момент сформування тексту пом'яника були ще живі. Отже вони не могли бути включені до нього. Тому можна стверджувати, що імена, записані під поз. 108-113, належать родичам Корецьких з інших князівських і боярських родин, які невідомі. Ці імена поширені, так що простою версифікацією їх не ідентифікувати. Так навіть відносно рідкісне ім'я Лев могло належати князеві Леву Борисовичу Глинському чи князеві Леву Федоровичу Козечичу. Тому ми відносимо поз. [108], [109], [110], [111], [112], [113], [114] до тих, які не піддаються ідентифікації. Блок, пов'язаний з родиною князя Івана Козловського, заповнений іменами, які відсутні у родоводі князів Козловських. Козловське князівство було одним з уділів Березуйсько-Фомінського князівства, утвореного внаслідок роздроблення Великого Смоленського князівства. Першим козловським князем був Василь Федорович, старший син березуйського князя Федора Меншого Костянтиновича. Син Василя Федоровича козловський князь Іван Васильович мав двох синів Романа та Лева, які померли після 1495 р. У Романа було двоє синів Іван та Федір, у Лева теж двоє синів — Юрій та Семен, їх діяльність відноситься до кінця XV — першої чверті XVI ст. Іван Романович перейшов на московську службу, але уже у 1494 р. Москва вимагала у литовської сторони його видачі. Правда, у 1508 р. він знову виїхав туди разом з князями Глинськими (2112, s. 184). Отже, до Києво-Печерського пом'яника була записана родина Івана Романовича Козловського. [115] Як князь Іван записаний, напевно, козловський князь Іван Васильович (середина XV ст.). [116] Княгиня Оуліта, у такому випадку, очевидно, його дружина. [117] Як князя Івана записано Івана Романовича, а як княгиню Христину, під позицією [118] записано його дружину. [119] Князь Андрій, можливо, друге ім'я князя Романа Івановича, батька Івана Романовича. [120] Василь, можливо, друге ім'я брата Івана Романовича-Федора. [121] Мождиво, що у князів Івана та Федора-Василя Романовичів була сестра княгиня Софія, з інших джерел незнана. Тоді Микола — ім'я її мужа, який був некнязівського походження, а Макарієм звали їх сина. Блок, пов'язаний з родиною князів Буйницьких, теж досить унікальний. Буйницьке князівство було невеличким уділом Могильовського князівства. Походження князів Буйницьких незнане, їх родоначальник князь Юрій Толочко згаданий у сумнівному привілеї Вітовта віденському каноніку з 1395 р. (2112, s. 12-13) У Юрія Толочка було два сини. Старшого звали Федором, імені молодшого джерела не зберегли. Можна припускати, що під позицією [122] записано саме молодшого сина Юрія Толочка князя Івана. [123] Лев був внуком Юрія Толочка і сином його молодшого сина, тобто Івана, записаного під попередньою позицією. Корнило, можливо, його друге ім'я.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ПОМ'ЯНИК. СПРОБА ІДЕНТИФІКАЦІЇ КНЯЗІВСЬКИХ ІМЕН» з дисципліни «Князівські династії східної Європи»
