Битва під Москвою і спроби контрнаступу в Україні. Поразки 1942 року
Після розгрому Південно-Західного фронту основні війська Гітлер кинув під Москву. З 30 вересня по 5 грудня 1941р. під Москвою тривали важкі оборонні бої. На початку грудня німецький наступ захлинувся, співвідношення сил почало мінятися на користь Червоної армії. 6 грудня радянські війська почали контрнаступ, розгромили противника і відкинули його на 100-250 кілометрів на захід від Москви. Ця перемога мала історичне значення; у битві під Москвою було поховано план "блискавичної війни", розвіяно міф про непереможність вермахту. Поразка німців під Москвою переросла у загальний наступ Червоної армії, у тому числі на Південно-Західному фронті. Наступ в Україні передбачав розгром противника в районі Харкова, очищення від окупантів Донбасу і захоплення переправ через Дніпро в районі Дніпропетровська та Запоріжжя. Одночасно планувалося визволити Крим. Однак розрізнені наступальні операції були погано продумані і слабо забезпечені у матеріально-технічному відношенні. Тому всі вони виявилися невдалими. У січні 1942р. почався наступ Південно-Західного і Південного фронтів. Їм вдалося прорвати оборону противника на ділянці Бакалія-Красний Лиман і просунутися на захід вглиб на 90 кілометрів. На більше не вистачило сил. Прориву до Дніпра, розгрому угруповання німців у Донбасу не сталося. А тим часом до весни 1942р. німецьке командування зуміло збільшити загальну чисельність військ. У той же час можливості й ресурси радянських військ у наслідок зимового наступу були вичерпані, а резерви ще не підготовлені. До того ж противнику вдалося вкотре дезінформувати радянське командування щодо своїх цілей у новій наступальній кампанії. Ставка чекала нового удару не на півдні, де його готували гітлерівці, а на московському напрямку, куди і були стягнуті необхідні для його відбиття сили. Інші райони, у тому числі Україна, були ослаблені. У такій ситуації 12 травня 1942р. і розпочався наступ Південно-Західного і Південного фронтів з метою оволодіння Харковом. Однак розвинути успіх не вдалося. Більше того, противник прорвав оборону військ фронту й завдав флангових ударів по комунікаціях радянських військ. У такій обстановці слід було припинити наступ і відвести війська. Однак такого наказу не поступало. Фатальний день, який привів до Харківської катастрофи, настав 23 травня 1943р. Близько опівдня німецькі танкові дивізії Клейста та частини 6-ї армії Паулюса з’єдналися за 15 км на південний захід від Балаклії. Таким чином радянським військам було відрізано шлях до відступу. Бої в оточенні тривали ще майже тиждень Ввечері 29 травня бої на правому березі Стверського Дінця закінчилися. Збереглися лише невеликі осередки опору, та й ті незабаром перестали існувати. Поразка військ Південно-Західного та Південного фронтів була катастрофічною. Не випадково тільки через півстоліття було оприлюднено число жертв Харківської трагедії. Офіційно з 12 по 29 травня 1942р. безповоротні та санітарні втрати (вбиті в бою, померли від ран, поранені та контужені, яких було евакуйовано з району бойових дій та які пропали безвісти) склали понад 277 тис. бійців і командирів. Таким чином, щодня в Харківській операції втрачалося до 15 400 воїнів, або майже дві дивізії. Це один з найвищих показників щоденних втрат за весь період війни. В полон під Харковом потрапило 229 тис. радянських солдатів і комісарів. Несприятливо розгорталися події і в Криму. 19 травня німці оволоділи Керчю. Частина радянських військ була евакуйована через Керченську протоку на Таманський півострів. Ці події визначили долю Севастополя. 4 липня 1942р. після героїчної 250-денної оборони місто захопили німецькі війська. У червні 1942р. німецькі війська великими танковими з’єднаннями за підтримки авіації почали наступ на воронезькому напрямку. 22 липня 1942р. радянські війська залишили місто Свердловськ Ворошиловградської області, після чого вся Україна опинилася під окупацією. Війська Німеччини і її союзників повели наступ на Сталінград і Кавказ. Тринадцять місяців замість планових кількох витратив вермахт для захоплення України.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Битва під Москвою і спроби контрнаступу в Україні. Поразки 1942 року» з дисципліни «Новітня історія України»
