Більшовицький режим.Внутрішньополітична нестабільність і соціально-економічна криза початку 20-х років
Придушивши українську революцію і розгромивши білогвардійські війська, більшовики у 1920р. встановили свою владу над Україною. Почалася радянська доба її історії, що тривала до 1991р. Як уже зазначалося, Ш Всеукраїнський з’їзд Рад, скликаний у Києві в березні 1919р. прийняв Конституцію УСРР. За Конституцією вся влада в УСРР належала Радам робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Проте реальна роль Рад неухильно знижувалася. Уся повнота влади зосереджувалася в руках ЦК КП(б)У і Ради Народних Комісарів УСРР, склад яких переважно визначався ЦК РКП(б). Петршим секретарем ЦК КП(б)У з листопада 1920р. по березень 1921р. був Вячеслав Молотов; з березня по грудень 1921р. - Фелікс Коп; з грудня 1921р. по квітень 1923р. - Дмитро Мануїльський; з квітня 1923р. по квітень 1925р. - Емануїл Квірінг; з квітня 1925р. по липень 1928р. - Лазар Каганович. Головами Раднаркому УСРР були: з січня 1919р. по липень 1923р. - Християн Раковський; з липня 1923р. по квітень 1934р. - Влас Чубар. Законодавчим органом УСРР з 1919 по 1938рр. був Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет. Головою ВУЦВК незмінно обирався Григорій Петровський. У 1919-1920рр. крім КП(б)У на території УСРР легально ще діяли й інші партії, що визнавали радянську владу:Українська комуністична партія(боротьбисти), Українська партія лівих соціалістів-революціонерів(борьбистів), анархісти, групи загальноросійських партій лівих есерів і меншовиків та інші. З квітня 1919р. боротьбисти і борьбисти разом з більшовиками входили до Раднаркому України та інших радянських органів. Однак більшовики взяли курс на ліквідацію багатопартійності. Під їхнім тиском у 1920р. боротьбисти і борьбисти оголосили про саморозпуск. Частина з них була прийнята до КП(б)У. Проти есерів і меншовиків застосували методи дискредитації і репресій. В результаті до 1924р. більшовики покінчили з цими організаціями і в Україні, як і в Росії, була встановлена однопартійна більшовицька диктатура. Надзвичайно складним було внутрішнє становище УСРР. Багаторічна війна спричинила величезну розруху в господарстві. В 1920р. Україна одержала лише 10% довоєнної промисловості продукції. У важкому становищі опинилося сільське господарство - основна галузь господарства, в якій була зайнята більшість населення України. Зменшення посівних площ, погіршення обробітку грунту спричинили значне зниження врожайності. Цю ситуацію ускладнили посуха і неврожаї 1920р., які охопили південні повіти і значно погіршили становище селян. Водночас із загостренням дефіциту продуктів харчування великі райони Південної Росії і України охопив голод 1921-1922рр., що забрав життя сотень тисяч людей. Але на відміну від своєї майбутньої поведінки у 1932-1933рр. - радянський уряд не приховував наявності голоду й організував у країні і за кордоном масову кампанію допомоги голодуючим. Однак причини катастрофічного стану економіки полягали не лише у воєнній руїні. Значною мірою це був наслідок політичних та економічних заходів більшовицької влади в Україні у 1919-1920рр., які згодом вже після їх провалу, назвали "воєнним комунізмом". У ці роки вся промисловість була націоналізована, а приватна торгівля заборонена; частину конфіскованої у поміщиків землі було передано селянам, але водночас запроваджено продовольчу розкладку, за якою з урожаю кожному члену селянської сім’ї залишалася невелика норма, а решта забиралася в державний фонд за допомогою "продзагонів" і комітетів незалежних селян(комнезамів). Ясна річ, ця спроба зазнала поразки, спричинивши цілковиту розруху промисловості та сільського господарства, підірвавши матеріальну зацікавленість виробників у результатах своєї праці. Політика "воєнного комунізму" викликала масове незадоволення більшовиками, особливо в середовищі селянства. У країні вибухнула гостра політична криза. Виникли підпільні організації та повстанські загони. Найбільшою була повстанська армія Н.Махна. Проти махновців було кинуто близько 60 тис.бійців з командуючим збройними силами України М.Фрунзе. Однак до серпня 1921р. повстанці вислизали від переслідувань, завдаючи відчутних ударів більшовикам. Повстанський селянський рух охопив також територію Росії. Більшовики опинилися перед перспективою нової громадянської війни - цього разу з російським та українським селянством.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Більшовицький режим.Внутрішньополітична нестабільність і соціально-економічна криза початку 20-х років» з дисципліни «Новітня історія України»
