КОНДАКОВ Никодим Павлович (13(01).11.1844—17.02.1925) — рос. історик візант. і давньорус. мист-ва, археолог, педагог. Дійсний чл. петерб. Акад. мист-в (1893), акад. Петерб. АН (1898), чл. багатьох іноз. академій. Н. в с. Халань Новооскольського пов. Курської губ. (нині с. Большая Халань Бєлгородської обл., РФ) в родині селянина-кріпака. Навч. 1861—65 на історико-філол. ф-ті Моск. ун-ту у Ф.Буслаєва. 1870— 88 та 1918—20 — викл. у Новорос. ун-ті в Одесі (з 1877 — його професор). 1888—1917 — проф. Петерб. (з 1914 — Петрогр.) унту, завідував відділенням мист-ва середніх віків та епохи Відродження Ермітажу. В 1910-х рр. жив у Криму. 1920 емігрував, викладав в університетах Софії (Болгарія) і Праги (Чехословаччина). Був чл. Одеського товариства історії та старожитностей, Археол. комісії (від 1876), Рос. археол. т-ва (від 1886) та ін. Брав участь в організації і роботі Одеської рисувальної школи. Один з фундаторів сучасної візантиністики. Ввів у мистецтвознавство історико-порівняльний
метод дослідження, розробив іконографічний метод вивчення пам’яток мист-ва. У своїх працях поєднав інтереси історика мист-в і археолога, підкреслював зв’язок мист-ва з ін. сферами к-ри та історією. Серед найзначніших праць: «История византийского искусства и иконографии по миниатюрам греческих рукописей» (1876), «История и памятники византийской эмали» (1892), «О научных задачах истории древнерусского искусства» (1899), «Археологическое путешествие по Сирии и Палестине» (1904), «Лицевой иконописный подлинник. Иконография Господа Бога и Спаса нашего Иисуса Христа» (1905), «Иконография Богоматери» (1914—1915), «Русская икона» (1928—33). Досліджував пам’ятки к-ри і мист-ва України («Русские древности в памятниках искусства», 1889—99, вип. 1— 6; «Русские клады», 1898; «Изображение русской княжеской семьи в миниатюрах XI века», 1906, та ін.). Створив наук. школу дослідників середньовічної худож. кри. Серед учнів К. — Д.Айналов, Є.Редін, Я.Смирнов. П. у м. Прага. Літ.: Лазарев В.Н. Н.П.Кондаков. 1844—1925. М., 1925; Масленицын С. Академик Н.П. Кондаков. «Искусство», 1981, № 7; Кызласова И.Л. История изучения византийского и древнерусского искусства в России: Ф.И. Буслаев, Н.П. Кондаков: методы, идеи, теории. М., 1985. Н.Г. Ковпаненко.
17 КОНДЗЕЛЕВИЧ
Йов (Кондзелевич). Ікона «Нерукотворний Спас». З Вощатинського іконостаса Загоровського монастиря Різдва Богородиці.
ний Богородчанським) для монастирської Свято-Воздвиженської церкви Манявського скиту на Прикарпатті, де йому належать великі намісні образи «Успіння», «Вознесіння», «Тайна вечеря», «Розп’яття», «Христос з самаритянкою», «Христос і Никодим», образи архангелів Михаїла та Гавриїла на пд. і пн. дияконських вратах. Після повернення на Волинь брав участь у створенні іконостасів у с. Городище, м-ку Локачі (1710; нині с-ще міськ.
Н.П. Кондаков.
Кондаков Н.П. «Изображенія русской княжеской семьи въ миніатюрахъ XI вўка». СПб., 1906. Титульний аркуш.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «КОНДАКОВ» з дисципліни «Нарис історії України»
