Незважаючи на те, що Центральній раді вдалося знову повернутися до влади, вона не мала підтримки серед широких верств населення з різних причин: • великих промисловців та землевласників, а також кайзера Німеччини відлякували соціалістична орієнтація й соціалістичний склад ЦР (націоналізація землі, 8-годинний робочий день); • зрусифіковану частину населення не влаштовував національний характер влади; • національно-демократичні кола й пробільшовицькі елементи (тут їх позиції співпадали) — підтримка ЦР німецької окупації й пограбування України; • значна частина населення була незадоволена тим, що ЦР не могла «навести порядок»; • німецька окупаційна влада була незадоволена політикою «прихованого саботажу» з боку ЦР, що не давало їй можливості швидко й регулярно вивозити награбовані в Україні продукти й сировину.
206
Модуль 3. Новітня історія України
ротягом останніх двох місяців свого існування Центральна Рада з державного органу перетворилася фактично в дискусійний клуб, у засіданнях якого брали участь не більше 40 чол. У результаті дії всіх цих сил Центральна Рада не змогла утриматись при владі. Опозиційні їй сили вирішили створити міцну авторитарну владу, надавши їй за історичною аналогією форму гетьманату. На це була згода й німецького командування.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Причини падіння Центральної Ради» з дисципліни «Історія України»