СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVI - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.
Входження українських земель до складу Польської держа ви супроводжувалося посиленням феодальної ек- сплуатації українського селянства. Розвиток міст, ремесел і торгівлі збільшував попит на сільськогосподарську продукцію та сировину, тому феодали бажали розширити їх виробництво, їм стало вигідніше не отримувати з селян натуральні податки, а виробляти продукцію в своєму маєтку — фільварку. Це були багатогалузеві господарства, які ґрунтувалися на підневільній праці селян панщині. Для своїх фільварків феодалам потрібна була земля, тому вони всіляко обмежували селянське землеволодіння, збільшували панщину, юридично зафіксовували кріпацтво. Суть кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов'язкових селянських робіт на пана (панщини), позбавленні селян майже всіх прав, їх повній залежності від феодала, перетворенні на об'єкт його власності, використання поміщиком позаекономічного примусу. Аграрна реформа здійснювалася згідно з виданим польським королем Сигізмундом II Августом у 1557 р. «Уставом на волоки*. Відповідно до неї всі землі перемірювалися й ділилися на однакові ділянки — волоки (21,3 га). Найкращі землі відводилися під фільварки, зведені в одну велику площу. Селянам віддавалися гірші, окраїнні землі. «Волочна поміра» підривала общину, оскільки земля тепер виділялася не на неї, а на окреме господарство — дим. Волока становила ту одиницю, з якої селянський двір мусив виконувати всі феодальні повинності. На українських землях кріпосне право юридично було оформлено артикулами польського короля Генріха Валуа 1573 р. й НІ Литовським статутом 1588 р. Становище селянства погіршувалося ще й унаслідок здавання панами своїх маєтків
79
Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ в оренду, найчастіше євреям-лихварям, які, прагнучи більших прибутків, посилювали експлуатацію селян. Розвиток фільваркового господарства призвів до збільшення площі оброблюваних земель. Основною культурою залишалося жито; пшениця вирощувалася на продаж. У XV ст. відбулися суттєві зміни в господарстві: підвищилися ціни на худобу в Західній Європі, і почався її експорт, що стимулювало розвиток скотарства. Велике значення мав деревообробний промисел. Лісоматеріали теж у великій кількості експортувалися в Європу. При фільварках засновувалися різноманітні промислові підприємства з переробки сільськогосподарських продуктів та корисних копалин (млини, рудні, поташні, селітряні варниці — для виробництва пороху). У XV ст. зароджується ярмаркова торгівля, що було першою ознакою формування внутрішнього ринку. Ярмарки влаштовувалися 1-2 рази на рік, тривали декілька днів. Важливим предметом торгівлі була сіль. Великою перешкодою для торгівлі були феодальні відносини. Купці змушені були десятки разів сплачувати мито за перевезення товарів. Так, на короткій відстані від Турки до Яворова та від Дрогобича до Ярослава мито брали 174 рази.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЛАД ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVI - У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.» з дисципліни «Історія України»
