Боспорське царство існувало в V ст. до н. є. — IV ст. н. є. Воно займало територію Керченського і Таманського півостровів з прилеглою смугою, східний берег Азовського моря. До царства входили такі міста, як Фео досія, Фанагорія, а столицею був Пантикапей (сучасна Керч). Спочатку Боспорська держава була союзом грецьких полісів (з певною автономією їх), але пізніше перетворюється на необмежену монархію. Головне місце в економіці Боспорського царства посідало сільське господарство. Основним торговим партнером були Афіни, куди вивозилося до 5 млн пудів зерна. Розквіт Боспорського царства припадає на IV—III ст. до н. є. Проте внутрішні суперечності, зокрема повстання рабів під проводом Савмака (107 р. до н. е.), підірвали силу царства. На початку І ст. до н. є. понтійський цар Мітрідат VI Євпатор об'єднав під своєю владою більшість держав Північного Причорномор'я, у тому числі й Боспорське царство. Але після поразки Мітрідата в боротьбі з Римом, Боспорське царство опинилося під контролем римлян. Згодом Боспор захопили готи, а потім їх витіснили гуни. З VI ст. н. є. Боспор увійшов до складу Візантії і припинив своє самостійне існування. Готи Історія античних міст-держав Північного Причорномор'я поділяється на три основні періоди: 1) VII—1 ст. до н. є. — самостійність функціонування полісів на ґрунті еллінських традицій і співіснування зі скіфськими племенами; 2) І ст. до н. є. - IV ст. н. є. — поступова втрата незалежності полісами, підкорення їх Римській імперії, постійні руйнівні напади готів і гунів. Періодом найвищого розквіту полісів були V-III ст. до н. є. Наприкінці III ст. н. є. колонії фактично перестають існувати. Грецька колонізація Північного Причорномор'я тривала понад тисячу років. Фактично це була периферія античної цивілізації, але все ж вона відзначалась оригінальністю, будучи своєрідним поєднанням античності й «варварства»; 3) після розколу Римської імперії на Західну й Східну (Візантійську) настав візантійський період в історії Північного Причорномор'я (IV-VII ст. н. е.). У середині III ст. в Північне Причорномор'я вдерлися племена давніх германців — готів. Вони відтіснили сарматів за 29 Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Дон, зруйнували .міста Ольвію і Tip, підкорили собі населення Криму.Так виникло Готське королівство або Готія (Рейхгот-ланд). Його столицею було «Дніпровське городище» (у нинішній Запорозькій обл.). Найбільшої могутності об'єднання готів досягло в середині IV ст. н. є. за правління короля Германаріха (332—375 pp.). Проте в 375 р. готи були розгромлені гунами. Гуни, які складалися з монголо-тюркських племен, прийшли в Європу з Південного Сибіру в другій половині IV ст. н. є. їхнє пересування дало поштовх Великому Гуни переселенню народів. Найбільшої могутності гуни досягли за часів вождя Аттили (434-453 pp.), якого прозвали «Бичем божим». Йому вдалося створити одну з наймогутніших в історії держав, першу імперію кочівників-скотарів. її територія простягалася від Волги до Рейну. Суспільний лад гунів не вийшов зі стадії військової демократії (хоч у них зростала майнова нерівність, поширення здобуло рабство, влада вождя перетворилася на спадкову). Після смерті Аттили їхня держава розпалася, а більшість гунів відкочувала в Причорномор'я. З появою гунів, які сприяли ліквідації Римської імперії і рабовласницького ладу в Європі, починається нова — середньовічна — епоха в історії. У середині VII ст. в Північне Причорномор'я прийшли в хозари. Спочатку вони знаходилися у складі Великого тюркського каганату, а після його розпаду столицею Хозари хозарів стало місто Ітиль на Нижній Волзі. У 670-679 pp. Xo-зарія оволоділа майже всім Кримом, крім Херсонесу. Хозари залишили мешканцям міст самоврядування, беручи з них данину та торгове мито. Фактична влада зосереджувалася в руках місцевих хозарських феодалів, а каган перетворився в символічного володаря. У кінці VIII ст. каган Обадія оголосив державною релігією іудаїзм. Це було пов'язано з тим, що в Хозарії з'явилася велика кількість євреїв-емігрантів з Візантії, які займалися торгівлею. У тривалій боротьбі з Київською Руссю хозарів було витіснено з Криму та Поволжя. Остання згадка про них у джерелах датиється 1083 р. 1.3. СХІДНІ СЛОВ'ЯНИ В ДАВНИНУ Одним з найдавніших народів, що населяв Європу, були слов'яни. З приводу походження слов'ян існують дві основні теорії: 1) міграційна (слов'яни прийшли Джерела на свою нинішню територію); 2) автохтонна (слов'яни є споконвічними жителями Східної Європи). Термін «слов'яни» найімовірніше походить від назви одного з племен — словени. зо Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України Перші писемні згадки про слов'янські племена під іменем венедів належать до І-И ст. до н. е. У VI-VII ст. вже згадуються склавіни — західні слов'яни, і анти — східні слов'яни, які займали територію між Дністром (на заході) і верхів'ями Дону (на сході). Перші племінні об'єднання з елементами державності виникають у східних слов'ян у 380-386 pp. н. е.— на чолі з Бо-жем, який воював з готами, а потім ,у VI ст., у Прикарпатті — на чолі з Маджаком. Відомий літописний переказ про заснування Києва в V ст. трьома братами Києм, Щеком і Хоривом та їхньою сестрою Либіддю. Українська народність формувалася на основі об'єднання різних східнослов'янських племен і їхньої інтеграції з деякими народами, що прийшли. Основними племенами, що жили в той час на терені України, були: поляни (жили в полях над Дніпром); древляни (у лісах над річкою Прип'яттю); на нинішній Волині — дуліби, на Чернігівщині — сіверяни, між Південним Бугом і Дністром — тиверці й уличі, у Галичині — білі хорвати. Чільне місце серед цих племен посідали поляни з їх головним містом Києвом, через яке проходив торговий шлях *з варяг у греки». Процес розселення слов'ян почався наприкінці V ст. н. є. і в цілому завершився у VIII—IX ст. н. є. Економічною основою східнослов'янського суспільства була родова власність на землю. Знаряддя праці, продукти, майно поступово розподіляються між родинами. Слов'яни вели осілий спосіб життя, що сприяло розвитку в них орного землеробства — основи господарства. Землю вони обробляли спочатку дерев'яним ралом, потім залізним. З IV ст. н. є. використовується плуг з череслом. У давніх слов'ян існували також різні види ремесел (за-лізодобувне, залізообробне, гончарне, косторізне). У VIII ст. слов'янські ремісники починають використовувати гончарський круг, що було значним удосконаленням. Слов'яни мешкали в укріплених селах або містах. їхнім житлом були невеликі напівземлянки з дерев'яними стінами й опаленням «по-чор-ному» (без димоходу). Найважливіші питання вирішувались на племінних зібран нях, хоча основна влада зосереджувалася в руках вождів та знаті. Виникає новий тип відносин з розді- лом суспільства на дві частини: багатшу та владну племінну знать і біднішу й безвладну більшість племені. Такі утворення називаються чіфдом (від англ. «чіф» — вождь). Рельєфно виявляється соціальна й майнова нерівність, хоча легалізованого апарату примусу ще не існує. 31 Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Характерною рисою суспільного ладу східних слов'ян була наявність сільської (територіальної) общини («миру», «верві») як об'єднання індивідуальних господарств. Релігія В основі релігійного світогляду давніх слов'ян — культ природи. Головним богом у них був Перун — бог грому й блискавки, бог війни; бог сонця і світла звався Дажбог; бог неба — Сварог; бог вітру — Стрибог; бог весни — Ярило; богиня смерті — Марена; богиня любові й краси — Лада. Крім цього, слов'яни вірили, що у воді живуть русалки й водяники, у полі — мавки, у лісі — лісовики; у хатах — домовики, у болотах — дідьки. Святкували слов'яни середину зими (свято Коляда), навесні співали веснянки, а влітку відзначали Купалу. Таким чином, розвиток східних слов'ян у І—VIII ст. н. є. йшов природно-історичним шляхом, у цілому типовим для інших народів, які населяли в цей час Східну Європу. Контрольні запитання Чому саме камінь став основним матеріалом, з якого первісні люди виробляли собі знаряддя праці? Як називається найдавніша епоха в історії людства? Які наслідки мало впровадження лука? У чому полягають суть і наслідки «неолітичної революції»? На яких принципах грунтувалися звичаї ні традиції скіфів? Назвіть основні теорії походження слов'ян.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Боспорське царство» з дисципліни «Історія України»
