Всі відомості щодо того є цілковито «затертими» в історичних джерелах, що не є випадковим. Зараз ми можемо сказати тільки те, що відомості в джерелах затиралися не тому, що Русь була залежною від «Нового Риму» і не мала своїх ієрархів, а правителі Київської Руси намагалися таке явище якимсь чином приховати. Приховування, і зовсім не руськими володарями, робилося саме тому, що такі ієрархи в Руси були, більше того – задовго до визнаною наукою дати її офіційного хрещення. Певним свідченням даного факту є те, що Київська церква визріла в самобутню одиницю вже на переломі ХІ – ХІІ ст., що, безумовно, свідчить про високий рівень її розвитку, який був би неможливий без багатовікової плідної праці власних високих ієрархів, незважаючи на всі нищення, які церкві прийшлося зазнати на нашій землі, разом з її народом. І в даному зв’язку ще раз звертаємо увагу саме на тему її відновлення, про яку ми говорили тільки-но.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Розвиток української церковної ієрархії» з дисципліни «Релігійний чинник у геополітичних устремліннях еліт України в добу Середньовіччя»
