Нуклеїнові кислоти – найбільші з молекул живих організмів. Існують два види нуклеїнових кислот: ДНК – містить генетичну інформацію, куди входить інформація і про послідовність амінокислот у білках, та РНК, що бере участь у синтезі білків. Мономерами нуклеїнових кислот є нуклеотиди, що складаються з п’ятивуглецевого цукру (пентози), ортофосфорної кислоти та азотистої основи. ДНК містить дезоксирибозу, РНК – рибозу. Азотисті основи є похідними пурину та піримідину. До пуринових основ належать аденін (А) та гуанін (Г); до піримідинових – цитозин (Ц), урацил (У) та тимін (Т). До складу ДНК входять А, Г, Ц, Т. До РНК – А, Г, Ц, У. Молекули нуклеїнових кислот всіх живих організмів – лінійні полімери, які не мають розгалужень. Нуклеотиди об’єднуються у полімерні ланцюги шляхом утворення зв’язків між фосфатною групою одного нуклеотиду та гідроксидною групою цукру іншого нуклеотиду. ДНК – подвійна спіраль. Сполучення нуклеотидів відбувається через вуглевод одного і фосфорну кислоту сусіднього (міцний ковалентний звўязок). При утворенні подвійної спіралі азотисті основи одного ланцюга “стикуються” з парними їм азотистими основами іншого (між ними – водневий звўязок). Сполучення за принципом комплементарності: А – Т Т – А Ц – Г Г – Ц РНК – одноланцюжковий (у більшості випадків) полінуклеотид. Види РНК: м-РНК (і-РНК) – матрична (інформаційна) РНК переносить інформацію про амінокислотну послідовність у будові білка з ДНК до місця синтезу – рибосом; т-РНК – транспортна РНК переносить амінокислоти до рибосом; р-РНК – рибосомальна РНК визначає структуру рибосом (разом з білками – їхній основний компонент). Аденозинтрифосфорна кислота (АТФ) – нуклеотид. Азотиста речовина – аденін, вуглевод – рибоза, три залишки фосфорної кислоти, два з яких сполучені макроергічним звўязком. Під впливом специфічних ферментів молекула АТФ гідролізується та розщеплюється з виділенням енергії: АТФ + Н2О ® АДФ + Н3РО4 + Е АТФ у клітині – у формі солі (аніону). Синтезується на кристах мітохондрій. АТФ виконує свої функції джерела енергії для здійснення біохімічних реакцій шляхом відщеплення кінцевої фосфатної групи під дією відповідного ферменту; при цьому вивільняється енергія.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Нуклеїнові кислоти» з дисципліни «Біологія клітин»
