Особливості проведення соціологічних досліджень у виробничих колективах
Будь-яке соціологічне дослідження на виробництві починається з аналізу документів. Насамперед визна чається все коло документів, їхня цінність і надійність. В доборі документів керуються метою й завданнями дослідження. З офіційних документів державних установ, орга нізацій і комісій аналізують укази й постанови уряду, які стосуються теми дослідження; директивні та планові до кументи міністерств і відомств; накази й розпорядження адміністрації; плани роботи і звіти виробничих підрозділів, громадських організацій; протоколи зборів, різних комісій; списки тих, хто отримує премію, потре бує житла, дитячих установ; матеріали стінних і багато тиражних газет; особистісні документи (картка з обліку кадрів, анкета, службова характеристика, автобіографія). Ці документи відображають громадські зв'язки й колек тивні погляди. Особистісну сторону суспільної свідомості, уявлення про особисті оцінки подій і мотивів працівників відбива ють неофіційні документи. До них належать мему ари, листи, фотографії, кіноплівки, скарги, проекти, заяви, тобто документи, створені з ініціативи самих працівників. Серед рукописних і друкованих документів вирізняють архівні документи як постійного, так і тимчасового збе рігання. Особливий інтерес для соціолога має поточна до кументація, яка зберігається в архівах підрозділів підпри ємства. Загальну інформацію або інформацію щодо пев-
ГЛАВА 14 ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
них соціальних груп, явищ і процесів можна одержати з матеріалів преси. Найважливішим джерелом соціологічної інформації є спеціальні документи, що складалися безпосередньо для соціологічного дослідження, проведеного раніше. Йдеть ся про анкети, тести, протоколи спостереження, записи самоспостереження, дані експериментів. Корисною може бути й інформація з непрямих документів: довідкові ви дання, літературно-публіцистичні твори, навчально-пе дагогічна та інша література. Розрізняють первинні і вторинні документи. Первинні містять опис безпосередньо вивченої соціальної дійсності: конкретних ситуацій, діяльності окремих лю дей та організацій. До них належать звіти конкретних соціологічних досліджень, щоденники, протоколи зборів, стенограми засідань та ін. Первинні документи цінні ба гатою фактологічною інформацією. Вторинні документи складаються шляхом узагальнен ня, аналітичного аналізу первинних документів. До них належать монографії, навчальні посібники, статті, огляди тощо. Вони відбивають більш глибокі соціальні зв'язки. Серед методів аналізу документів виокремлюють два основні види: традиційний і кількісно-якісний. Традиційний метод ґрунтується на аналізі матеріалу, логіки тексту, обгрунтованості й вірогідності повідом лень, що наводяться. При цьому з'ясовуються як дійсність і обставини написання документа, так і пояс нення змісту документа, виявлення соціальних чинників, котрі детермінують його походження. Кількісно-якісний метод грунтується на перекладі текстової інформації в кількісні показники з наступною її обробкою. Застосовується цей метод (його ще назива ють контент-аналізом) у тому разі, коли потрібна висока точність чи об'єктивність аналізу, коли утруднене безпо середнє використання матеріалу через його великий об сяг, коли в документах наявна численна кількість по нять, що мають значення для дослідження. Так, аналізу ючи процес виборів керівників підприємства за ма теріалами заводської багатотиражки, як значеннєві оди ниці вживають поняття «вибори», «самоврядування»,
«трудовий колектив» і обчислюють обсяг газетної площі, присвяченої цим питанням. У процесі аналізу документів рекомендується корис туватися прийомами, які сприяють добору більш дос товірної інформації. Для цього необхідно: • розрізняти опис подій та оцінку цих подій; • аналізувати наміри укладачів документа, прогнозу ючи їхні можливі інтереси; • віддавати перевагу первинним документам перед вторинними, особистим перед безособовими, офіційним перед неофіційними; • з'ясовувати та уточнювати підстави класифікації комплекту тих даних, що трапляються в документах. • усвідомлювати загальну обстановку, в якій складав ся документ: налаштовувала вона до об'єктивності чи сприяла викривленню інформації.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Особливості проведення соціологічних досліджень у виробничих колективах» з дисципліни «Соціологія праці»
