Словник російської мови С. І. Ожегова трактує кар'єру як «шлях до успіхів, значного становища в суспільстві, на службовій ниві, а також саме досягнення такого становища»'. Вкажемо на деякі характерні ознаки терміна, що збе регли своє значення у науковому розумінні кар'єри. На самперед, у загальних визначеннях терміна наявна озна ка успіху («успішне просування», «шлях до успіхів») та результат його досягнення. Звернемо увагу на те, що ця, на наш погляд, істотна ознака кар'єри в багатьох науко вих публікаціях не знаходила дотепер належного висвітлення. Крім того, важливим є розуміння кар'єри, з одного боку, як процесу, а з другого — як результату, певного підсумку цього процесу. Ще однією цікавою особливістю є зв'язок поняття «кар'єра» з терміном «кар'єр» у значенні «найшвидший га лоп», тобто стрибкоподібний асиметричний вид руху ко ня. Погодьтеся, що стрибкоподібність та асиметричність описують дуже важливі сторони сучасної кар'єри.
Ожегов С. И. Словарь русского язьїка. М., 1978. С. 247.
ГЛАВА 11 ТРУДОВА КАР'ЄРА
Наголосимо й на такій специфічній характеристиці, як охоплення цим терміном досягнення успіху в широ кому діапазоні сфер діяльності: як службової, наукової, так і суспільної та інших. Нарешті, зазначимо невипадкове, на наш погляд, розміщення терміна «кар'єра» в одному гнізді з терміном «кар'єризм», котрий трактується як гонитва за успіхом, «зумовлена прагненням до особистого благополуччя» і, відповідно, «в особистих інтересах». Негативний відтінок на всі споріднені терміни підсилюється в роз'ясненні терміна «кар'єрист» — людина, уражена кар'єризмом, що ставить турботу про свою кар'єру та особисті успіхи ви ще від інтересів суспільної справи. На жаль, стереотип «осудження особистих успіхів» як плід викривленої, заідеологізованої повсякденної свідомості закріпився й у наукових поглядах вітчизняних учених. Так, у довіднику з соціального управління середини 80-х років кар'єризм трактується як «негативне соціальне явище», яке полягає в підпорядкуванні особистості, її професійної діяльності
вузько егоїстичним, прагматичним цілям . А відомий 2 соціолог Т. І. Заславська в одній із перших соціологічних праць, присвячених питанням трудової мобільності, стверджувала в середині 70-х років, що «розглядати вер тикальну трудову мобільність (тобто трудову кар'єру. — М. Л.) як результат добровільних рішень працівників,
очевидно, неправильно» . Подібні стереотипи відволіка 3 ли дослідження від реальних механізмів здійснення і уп равління кар'єрою, затримували розвиток досліджень цьо го феномена. У науковій літературі термін «кар'єра» вживається в широкому та вузькому розумінні. Широке тлумачення кар'єри як загальної схеми життя, що складається з низ ки епізодів і подій, охоплює не тільки просування життєвим шляхом, а й усі значні зміни на ньому. У вузь-
2Див.: Соціальне управління: Довідник. К., 1986. С. 347. Заславская Т. И. Трудовая мобильность как предмет зкономико- социологического исследования // Методологические проблеми соци- ологического исследования мобильности трудових ресурсов. Новоси- бирск, 1974. С. 41.
305 1. Кар'єра і соціальна мобільність
кому розумінні соціологи визначають кар єру як «перед бачуваний шлях сходами бюрократії». В останньому розумінні розглядає кар'єру і група но восибірських соціологів — як сукупність займаних люди ною місць, визначених за ранговою шкалою. У більшості визначень кар'єра представлена у вигляді схеми пе реміщення індивідів з нижчих суспільних позицій на вищі. Польський соціолог Я. Щепанський вважає, що, досліджуючи проблему кар'єри, «насамперед ми сти каємося з мобільністю індивідів, яка полягає в проход женні певних щаблів у будь-якій ієрархічній системі, яке
ми називаємо особистою кар'єрою» . До розуміння 4 кар'єри він залучає проходження індивідом ієрархічних сходинок «престижу», «доходу», «влади» та ін. Не можна не помітити при цьому зайвого звужування розуміння кар'єри, коли вона трактується лише як про сування працівника в результаті росту його освітнього рівня, кваліфікації, а також нагромадження досвіду до більш складної праці. Подібне трактування кар'єри не мовби маскувало, приховувало наявність ієрархічної соціальної структури радянського суспільства, відволіка ло увагу людей від породження авторитарного режиму — номенклатурної кар'єри. Водночас варто визнати, що вже в середині 60-х років друкуються прогресивні соціологічні праці зарубіжних ав торів з питань дослідження кар'єри. Так, Еверетт Х'юз у праці «Дослідження занять» пише: «Ми живемо в епоху стрімких змін, а це означає, що змінюються також і кар'єра, й несподівані повороти кар'єр. Усе це надає дослідженню кар'єр, а також інших аспектів занять і роботи певну акту альність і привабливість, що вдало поєднуються з глибоким значенням цього дослідження для з'ясування соціальних і соціально-психологічних процесів» . 5 У соціологічній літературі останніх років закріпилося тлумачення кар'єри як просування людини щаблями ви-
Щєпаньский Я. Злементарнне понятий социологии. M., I969. С 205. Цит. за: Соииология сегодня: проблеми и перспективи / Под ред. Г. В. Осипова. М., 1965. С. 515. 29 — 3-3270
ГЛАВА 11 ТРУДОВА КАР'ЄРА
робничої, майнової, соціальної, адміністративної чи іншої ієрархії, розгляд її як послідовності занять, вико нуваних індивідом протягом його трудового життя. Термін «трудова кар'єра» розуміють у нашій літературі як у широкому, так і в вузькому змісті. Широке ро зуміння ототожнює трудову кар'єру з індивідуальним трудовим шляхом працівника, тобто переліком усіх зай маних ним робочих місць і вказівкою часу перебування на кожному. Вузьке (а разом з тим і змістовне) розуміння трудової кар'єри пов'язане з уявленням про узагальнену модель шляху, пройденого працівником не між конкрет ними місцями, а між групами вертикально ієрархізова- них місць, які розрізняються за своєю соціально-еко номічною цінністю. Процеси трудової мобільності і формування індивіду альних кар'єр тісно пов'язані. Більш того, вони представ ляють мовби окремі проекції того самого об'єкта, різниця між якими задається характером розв'язуваних наукових завдань. І процес трудової мобільності, і сукупність трудо вих кар'єр, що реалізуються в суспільстві, формуються з одного «будівельного матеріалу» — індивідуальних трудо вих переміщень. Але якщо в першому випадку об'єктом аналізу є сукупність переміщень, здійснених усіма працівниками в даний відтинок часу, то в другому — су купність переміщень даного індивіда (чи даної групи) про тягом усього трудового шляху. Соціологи, на відміну від економістів, зосереджують основну увагу насамперед на переміщеннях індивідів, шансах на кар'єру, а також на факті її усвідомлення, на цілях і мотивах трудової кар'єри, а економічні явища аналізують як чинники формування трудових кар'єр. Розглянуті нами тлумачення терміна «трудова кар'єра» дають підставу й надалі спиратись на переважне в соціології розуміння її (трудової кар'єри) як послідов ності займаних індивідом робочих місць в ієрархічній системі трудової діяльності суспільства, а також самого процесу переміщення працівника з нижчих позицій на вищі. У соціологічній літературі вживаються аналогічні терміни: «просування службовими сходинами», «профе сійно-кваліфікаційне просування», «професійний ріст» та ін.
307 1. Кар'єра і соціальна мобільність
Подальшу конкретизацію родового поняття «кар'єра», її різновиду — «трудової кар'єри» продовжимо через розгляд поняття «ділова кар'єра». Остання розглядається тут як підвид трудової кар'єри, що поширюється на про сування й досягнення успіху в специфічному виді трудо вої діяльності — бізнесі, підприємництві, комерції, тобто в тих видах економічної, виробничої, торгової та іншої діяльності, які приносять прибуток, або дохід, інші виго ди. Тобто мова йде про кар'єру у тих видах діяльності, що здавна йменувалися на Русі «ділом» у розумінні її як «підприємство», успіх у якому досягався «діловими» людьми — завзятими, розумними, такими, що знають справу і вміють досягти в ній успіхів. Справді, слово «бізнес» у перекладі з англійської оз начає «справа», але не будь-яка, а така, що приносить фінансовий успіх, прибуток, дохід. Щоб досягти успіху, потрібно з чогось починати. Робота з метою одержання прибутку називається підприємництвом. Підприємницька діяльність розгортається на підприємствах: заводах, фаб риках, фермах, домашніх майстернях і магазинах, банках і науково-дослідницьких інститутах — усюди, де робить ся справа. Зауважимо, що справа, підприємництво неодмінно пов'язані з управлінням підприємством і людьми, які там працюють. Тому людина, яка робить справу, чи, іншими словами, суб'єкт ділової кар'єри, є управлінцем, керівни ком підприємства, будь то власник «справи» чи найма ний керівник-професіонал, що спеціалізується на при множенні прибутку, тобто менеджер. З переходом до ринку необхідною передумовою успішної ділової кар'єри традиційного керівника, уп равлінця, як і підприємця, директора (вони в англійській мові позначені терміном «менеджер»), стає оволодіння знаннями у сфері менеджменту, формування характер них рис менеджера.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Кар'єра і соціальна мобільність» з дисципліни «Соціологія праці»
