Механізм здійснення соціального контролю в трудових колективах
Вихідними елементами соціального контролю є індивідууми (індивідуальна дія) і соціальна група (соціальна дія). Остання виступає у вигляді реакції (схвальної чи осудливої) на індивідуальну поведінку, ви конуючи тим самим роль стимулу для подальшої по ведінки індивіда. У свою чергу, індивідуальна трудова по ведінка проявляється як реакція на цей стимул, тобто ре акція на соціальну дію. Зазначимо, що на характер і спря мованість такої взаємодії безпосередньо впливають: а) са мосвідомість і самооцінка суб'єктів соціального контролю (індивіда й соціальної групи) і б) сприйняття та оцінка ними соціально-трудової ситуації (соціальна перцепція). У сфері праці механізм соціального контролю містить такі основні структурні елементи: • планові та оціночні показники трудової діяльності; • соціальні норми — еталони трудової поведінки; • санкції — ситуативні чи оперативні стимули як ре акція на конкретні прояви трудової поведінки.
3. Механізм здійснення соціального контролю в трудових колективах 271
При вивченні елементів механізму соціального конт ролю важливо з'ясувати, як впливає кожний із них на трудову поведінку. Так, при аналізі різноманіття кількісних і якісних, абсолютних і відносних, натураль них і вартісних, планових і звітних, директивних і розра хункових показників трудової діяльності важливо усвідо мити, що в сукупності їх вибір має забезпечити співвіднесеність, поєднання інтересів членів колективу, колективів галузей і суспільства в цілому. Показники да ють можливість здійснювати контроль не тільки з боку адміністрації, громадських організацій, а й самоконт роль. На основі порівняння трудового внеску із соціаль ною винагородою формуються уявлення про соціальну справедливість у колективі, суспільстві. Соціальні норми трудової поведінки регламентують ак ти спілкування працівників у сфері праці, орієнтують їх на належні й допустимі вчинки в соціально-трудових відносинах. їхня роль регуляторів трудової поведінки ре алізується в двох основних функціях — наказовій та оціночній. У першій функції задається певний, належний вид поведінки. В другій — реальна трудова поведінка порівнюється зі стандартною поведінкою, визначається їх відповідність. Наказова функція реалізується через вибір працівником належного типу поведінки, а оціноч на дає змогу судити про правильність такого вибору. Соціальні норми класифікуються за такими ознаками: • за змістом (норми ставлення до цілей і завдань ко лективу, до власності, до діяльності керівника, до товаришів по праці, до власної активності); • за сферою поширення й застосування (норми-ви- моги, норми-стереотипи); • за способом установлення (правові, посадово-про фесійні, моральні). Характерно, що норми у сфері праці зберігаються та відтворюються через трудове право, звички, звичаї, традиції. Дослідження допомагають скласти деяке уявлення про цінності, орієнтації, закладені у традиціях колективів авторів. Серед відповідей на запитання: «Як заведено у Вашому колективі?» на першому місці — прагнення до
ГЛАВА 9 СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ У СФЕРІ ПРАЦІ
одержання якомога більшої винагороди, на другому — добрі стосунки з товаришами, на третьому — бажання спокійно працювати без неприємностей і нервування; на четвертому — прагнення домогтися максимальної са мостійності в роботі; на п'ятому — задоволення від доб ре виконаної роботи. (Частка тих, хто помітив такі тен денції у своїх колективах, коливається від 90 до 62 % опитаних.) Усвідомлення соціальної значущості своєї праці, повага начальника, прагнення до просування по службі — ці показники посіли відповідно 6, 7 і 8 місця (на них указали від 41 до 38 % опитаних). А традиції ви являти творчість у роботі чи виявляти себе, виділятись були віднесені на 9 і 10 місця (їх назвали від 33 до 27 % опитаних) . 6 За оцінкою змісту звичаїв і традицій важливо поряд з тими традиціями, що затверджувалися в соціалістичному виробництві (колективізм і допомога відстаючим, пріоритет колективних і суспільних інтересів над особис тими та ін.), максимально врахувати ті норми і традиції, що є надбанням світової цивілізації — працьовитість, професійна гордість, відповідальність, готовність до інтенсивної праці. Не є секретом, що в процесі праці «по-радянськи» нагромаджувалися в стимулюванні і нор мах директивність, одноманітність, звичка до зрівняль ності, ворожість до високих заробітків, острах перед їх диференціацією. Поряд із цим утрачалися такі еталони трудової поведінки, як ділова хватка, заповзятливість, прагнення до успіху. В результаті були практично втра чені такі необхідні для переходу до ринкових відносин стереотипи поведінки, як купівля-продаж товарів на ринку, маклерство, посередництво, комерція тощо. Оче видно, на заохочення, схвалення таких стереотипів має бути спрямований соціальний контроль на сучасному ви робництві. Закріпленню їх покликані сприяти обряди — колективні символічні дії, що втілюють позитивні цінності та способи спілкування у сфері праці.
Ви переглядаєте статтю (реферат): «Механізм здійснення соціального контролю в трудових колективах» з дисципліни «Соціологія праці»
